Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.12.2023 р. № 4719/ІПК/99-00-07-04-01 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ТОВ ………………………. про надання індивідуальної податкової консультації, що надійшло з Головного ………………………. області листом …………………….., та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Відповідно до звернення Товариство є юридичною особою, зареєстровано платником єдиного податку групи З (без ПДВ).

Усі платежі за надані послуги від Покупців Товариство приймає виключно у безготівковій формі на поточний рахунок у банку, у зв’язку з чим реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) чи програмний РРО (далі –  ПРРО) у Товариства відсутні.

Товариство планує здійснити такі операції:

-        отримати додаткові вклади до статутного капіталу Товариства від існуючих Учасників (після  прийняттям рішення Загальними зборами про збільшення статутного капіталу):

-        отримати кошти як додатковий капітал від існуючих Учасників (без зміни розміру статутного капіталу Товариства та без впливу на розмір частки Учасників у статутному капіталі Товариства);

-        отримати позику (поворотну фінансову допомогу) від Учасника(ів) Товариства на підставі договору позики:

-        повернути Учаснику Товариства позику (поворотну фінансову допомогу), що була отримана Товариством від нього на підставі договору позики.

Підприємство звертається з проханням надати відповіді на наступні питання (в контексті звернення):

1. Чи є такі перераховані вище операції «розрахунковою операцією» у розумінні Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі. громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, якщо отримання/повернення по таким операціям буде здійснено готівковими коштами у касу Товариства?

2. Чи може Товариство (після  прийняття рішення Загальними зборами про збільшення статутного капіталу) прийняти від Учасників Товариства додаткові вклади до статутного капіталу готівковими коштами (у національній валюті) у касу Товариства з оформленням прибуткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій (з урахуванням граничної суми розрахунків в один день або декілька днів)? Чи потрібно в цьому випадку застосовувати РРО/ПРРО?

3. Чи може Товариство прийняти від Учасників внесення готівкових коштів (у національній валюті) як додатковий капітал (без зміни розміру статутного капіталу та без впливу на розмір частки Учасників у статутному капіталі Товариства) у касу Товариства з оформленням прибуткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій (з урахуванням граничної суми розрахунків в один день або декілька днів)? Чи потрібно в цьому випадку застосовувати PPO/ПPPO?

4. Чи будуть включатися отримані Товариством від існуючих Учасників кошти як додатковий капітал (без зміни розміру статутного капіталу Товариства та без впливу на розмір частки Учасників у статутному капіталі Товариства) до складу доходів для цілей оподаткування єдиним податком (згідно Податкового кодексу України)?

5. Чи може Товариство прийняти позику (поворотну фінансову допомогу) готівковими коштами у касу Товариства з оформленням прибуткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій (з урахуванням граничної суми розрахунків в один день або декілька днів)? Чи потрібно в цьому випадку застосовувати РРО/ПРРО?

6. Чи може Товариство повернути Учаснику Товариства позику (поворотну фінансову допомогу) готівковими грошовими коштами із каси з оформленням видаткових касових ордерів (з урахуванням граничної суми розрахунків в один день або декілька днів) за рахунок готівки, що надійшла у касу Товариства (у т. ч. додаткового вкладу до статутного капіталу. поворотної фінансової допомоги тощо)? Чи потрібно в цьому випадку при поверненні застосовувати РРО/ПРРО?

Відповідно частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 14.1.172¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу індивідуальна податкова консультація - роз'яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

При цьому наголошуємо, що контролюючий орган надає відповідь на звернення (листи, запити) платників податків відповідно до вимог чинного законодавства на дату отримання звернення.

Оскільки зазначені у зверненні питання є пов’язаними, то надаємо об’єднану відповідь на питання 1-3 та 5 та 6.  

Щодо питання 1-3,5 та 6. Правові засади застосування РРО та/або програмних РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), дія якого поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.

Відповідно до ст. 2 Закону № 265 розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від
послуги) – оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

З урахуванням викладеного вклади до статутного капіталу, кошти як додатковий капітал, отримання та повернення поворотної фінансової допомоги  не є розрахунковою операцією у розумінні Закону № 265 та не потребує застосування РРО та/або ПРРО.

Разом з тим, розрахунок може бути проведено через касу Підприємства з дотриманням вимог п. 6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 (далі – Положення № 148), а саме: суб'єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

1) між собою - у розмірі до 10000 (десяти тисяч) гривень уключно;

2) з фізичними особами - у розмірі до 50000 (п'ятдесяти тисяч) гривень уключно.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи / юридичних осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку (далі - небанківські установи), шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку.

Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується,  та п. 6 розділу ІІ Положення № 148,  а саме: фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою із суб’єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) гривень уключно.

Платежі на суму, що перевищує 50000 гривень, проводяться через банки або небанківські установи шляхом переказу коштів із поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку.

Виходячи з вищенаведеного повідомляємо, що  вклади до статутного капіталу, кошти як додатковий капітал, отримання та повернення поворотної фінансової допомоги  не є розрахунковою операцією у розумінні Закону № 265 та не потребує застосування РРО та/або ПРРО.

Разом з тим, розрахунок може бути проведено через касу Підприємства з дотриманням вимог п. 6  та п.7 розділу ІІ Положення № 148.

Щодо питання 4. Особливості застосування спрощеної системи визначено гл. 1 розд. XIV Кодексу.

Відповідно до п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 ст. 292 Кодексу.

При цьому до складу доходу платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) не включаються суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника (пп. 8 п. 292.11 ст. 292 Кодексу).

Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 ст. 44 Кодексу, який   ведеться з метою обрахунку об'єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 44.2 ст. 44, пп. 296.1.3 п. 296.1 ст. 296 Кодексу).

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999№ 291 (зі змінами), рахунок 42 «Додатковий капітал» призначено для узагальнення інформації про суми, на які вартість реалізації випущених актів перевищує їхню номінальну вартість, вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших осіб, та інші види додаткового капіталу, зокрема, для обліку іншого вкладеного засновниками підприємств (крім акціонерних товариств) капітал, що перевищує статутний капітал, інші внески тощо без рішень про зміни розміру статутного капіталу.

Порядок визнання доходів та їх класифікація здійснюється відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 (далі – Положення), яке поширюється на підприємства, організації та інші юридичні особи незалежно від форм власності. Так, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Наказом Міністерства фінансів України від 28.03.2013 № 433 затверджено Методичні рекомендації щодо заповнення форм фінансової звітності, які можуть застосовуватися підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами усіх форм власності (далі –Наказ № 433). Відповідно до п. 2.6 Наказу № 433 власний капітал відображається в балансі одночасно з відображенням активів або зобов'язань, які призводять до його зміни.

Оскільки для цілей бухгалтерського обліку збільшення додаткового капіталу за рахунок внесків засновниками є операцією, що приводить до збільшення власного капіталу та при цьому не приводить до збільшення доходу підприємства, то відповідно внесення грошових коштів засновником як додатковий капітал без зміни розміру статутного капіталу не включається до складу доходу платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи).

Слід зазначити, що необхідною умовою правильного застосування податкового законодавства є встановлення (з’ясування) всіх суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та детального вивчення всіх первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, оформленням яких вони супроводжувались.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства яке було чинним на момент надання такої консультації.