X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.12.2023 р. № 4722/ІПК/99-00-07-04-01 ІПК

Державна податкова служба України у зв’язку із надходженням звернення товаристваз обмеженою відповідальністю(далі – Товариство)щодо надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до звернення Товариство здійснює діяльність у сфері неспеціалізованої оптової торгівлі.

Всі контрагенти (покупці) товару, будуть здійснювати оплату замовленого товару виключно у безготівковійформі наступнимиспособами:

 

У зв’язку із складністю розуміння законодавства у сфері здійснення розрахунків за товари (послуги) Товариство звернулося до податкового органу із запитанням необхідності застосування ним реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій у разі отримання платежів від клієнтів за реалізований товар із застосуванням інтернет-еквайрингу через онлайн платіжні системи та/або банківські системи дистанційного обслуговування.

З метою надання відповіді на поставлене питання слід зазначати, що  правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

Законом № 265 визначено, що встановлення норм щодо незастосування РРО/ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг)

в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Також, звертаємо увагу, що обов’язок застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, які чітко визначенні законодавством, в тому числі, нормами його прямої дій, які встановлюють винятки із загальних правил.

Законодавство України встановлює однакові вимоги щодо фіскалізації як готівкових, так і безготівкових розрахунків, що здійснюються за допомогою платіжних терміналів (POS-терміналів) та платіжних сервісів (еквайрингу), що використовують реквізити платіжних карток продавців товарів у мережі Інтернет та проводяться суб’єктами господарювання всіх форм власності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, тому, обов’язок суб’єкта господарювання застосовувати РРО/ПРРО, при отриманні оплати за товари (послуги), залежить не від форми оплати, а виникає відповідно до способу її здійснення.

Поряд із цим, відповідно пункту 2 статті 9 Закону № 265 визначено, що РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні банківських операцій.

Також, слід зауважити, що відповідно до висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 16.04.2021 по справі № 520/7835/19, продаж товарів із використанням еквайрингу потребує обов’язкового застосування РРО/ПРРО.

Так, Верховним Судом серед іншого вказано, що платіжні сервіси призначені лише для спрощення проведення розрахунків між фізичними особами, юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями в мережі Інтернет за допомогою персональних комп’ютерів та/або інших мобільних пристроїв та з використанням банківських платіжних карток.

На правильність цього висновку також вказує і юридична модель здійснення платежу за електронним договором з оплатою через використання електронних платіжних сервісів, яка передбачає використання для розрахунку саме банківської платіжної картки в дистанційному режимі, а  положення Закону № 265/95-ВР прямо визначають необхідність оформлення відповідного розрахункового документа у разі застосування банківської платіжної картки при здійсненні такого розрахунку, хоча його характер і є безготівковим.

Враховуючи викладене, та як відповідь на питання повідомляємо, що з урахуванням пільги, встановленої пункту 2 статті 9 Закону № 265,приймання оплати за товар із використанням реквізитів поточного рахунку Товариствау форматі IBAN, здійсненого шляхом проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку(у тому числі онлайн-банкінг),  не потребує обов’язкового застосування РРО/ПРРО, оскільки така операція є різновидом банківської операції.

Звертаємо увагу, що наведена пільга може мати місце лише за умови, що товари постачаються на умовах повної передоплати. Постачання товарів в кредит, з відстроченням/розстроченням платежу чи інших умовах, які передбачають відпуск товару без його оплати, потребує обов’язкового застосування РРО/ПРРО та надання або надсилання фіскального чека покупцю не пізніше моменту вручення йому товару.

Також, відповідно до положень пункту 2 статті 3 Закону № 265, що підтверджується наведеними висновкамиВерховного Суду, приймання оплати за товар із використанням мережі Інтернет (еквайрингу), як повної так і часткової, потребує обов’язкового застосування РРО/ПРРО та надання або надсилання фіскального чека покупцю не пізніше моменту вручення йому товару на повну суму здійсненої операції.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 ПК України податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.