Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.12.2023 р. № 4746/ІПК/99-00-04-01-03 ІПК

Державна податкова служба України на виконання Постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 26.05.2021 по справі № 160/13260/19 (далі – Постанова), керуючись статтями 52 та 53 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), надає податкову консультацію з питань оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок).

Товариство у своєму зверненні без надання підтвердних документів поінформувало, що має у власності будівлі та споруди хлібоприймального пункту, які відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є об’єктом нерухомого майна, який має єдиний реєстраційний номер.

Товариство, посилаючись на постанову Верховного Суду від 20.08.2019 по справі № 1640/3125/18 (далі − постанова Верховного Суду), запитує про порядок оподаткування Податком складових частин об’єкта нежитлової нерухомості – майнового комплексу, які мають різне функціональне призначення відповідно до Державного класифікатора ДК 018-2000 (далі – Класифікатор).

Об’єктом оподаткування Податком є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Кодексу).

Абзацом «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу (в редакції, чинній на момент набрання Постановою законної сили) визначено, що не є об’єктом оподаткування Податком «будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств».

У постанові Верховного Суду, на яку посилалося в запиті Товариство, зазначено, що будівлі (як виробничі, так і адміністративні та допоміжні), що входять до складу цілісного майнового комплексу промислового підприємства та використовуються для забезпечення його діяльності, необхідно відносити до будівель промисловості в розумінні абзацу «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу.

Оскільки згідно з частиною другою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, Товариство має підстави відносити складові частини приналежного йому об’єкта нежитлової нерухомості – майнового комплексу, які мають різне функціональне призначення відповідно до Класифікатора, до будівель промисловості в розумінні абзацу «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу.

Разом з тим звертаємо увагу, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) змінено редакцію абзацу «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу.

Абзацом «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу в редакції Закону № 466, починаючи з 23.05.2020 (дати набрання чинності змін) з об’єктів оподаткування Податком виключені будівлі промисловості, віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Класифікатора, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Оскільки, відповідно до реєстраційних даних інформаційно-телекомунікаційної системи «Податковий блок» основним задекларованим видом господарської діяльності Товариства є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (код 68.20 КВЕД ДК 009:2010 секція L «Операції з нерухомим майном»), що не є підставою для віднесення Товариства до категорії промислових підприємств, тому у нього виникає обов’язок по нарахуванню податкових зобов’язань з Податку за приналежні йому об’єкти нерухомості.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).