Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.06.2017 р. № 488/6/99-99-15-03-02-15/ІПК



Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку визначення місця постачання операції з надання поруки за зобов’язаннями за договором поставки та щодо порядку застосування норм статті 199 розділу V Податкового кодексу України (далі - Кодекс) і, керуючись статтею 52 розділу II Кодексу, повідомляє.

Щодо визначення місця постачання операції з надання поруки за зобов’язаннями за договором поставки

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Кодексу розташоване на митній території України.

Місце постачання послуг визначається за правилами, встановленими пунктами 186.2 - 186.4 статті 186 розділу V Кодексу, залежно від місця реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або від місця фактичного надання відповідних послуг.

Відповідно до пункту 186.4 статті 186 розділу V Кодексу місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 статті 186 розділу V Кодексу.

Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій платника податку з постачання послуг, що постачаються нерезидентом, безпосередньо залежить від місця постачання таких послуг.

Таким чином, зважаючи на те, що вказані у зверненні послуги не включені до переліку послуг, зазначених у пунктах 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу, то при здійсненні операції з надання послуг поруки місце постачання таких послуг визначатиметься відповідно до пункту 186.4 статті 186 розділу V Кодексу - місце реєстрації постачальника таких послуг.

При цьому, як зазначено в підпункті "є" пункту 186.3 статті 186 розділу V Кодексу, місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання, визначається місцем постачання лише до посередницьких послуг, які надаються від імені та за рахунок іншої особи або від свого імені, але за рахунок іншої особи, якщо шляхом надання таких посередницьких послуг забезпечується надання покупцю послуг, перерахованих у пункті 186.3 статті 186 розділу V Кодексу.

При цьому слід зазначити, що згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані у Кодексі (стаття 36 розділу І Кодексу).

Щодо пропорційного віднесення сум податку до складу податкового кредиту

Пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу визначено, що у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Таким чином, застосовувати норми пункту 199.1 статті 199 розділу V Кодексу необхідно лише у випадку, якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ за якими віднесені товариством до складу податкового кредиту, призначені для одночасного використання частково в оподатковуваних та частково в неоподатковуваних операціях.

У разі якщо придбані та/або виготовлені платником податку товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ за якими віднесені до складу податкового кредиту, у подальшому у повній мірі використовуються в оподатковуваних ПДВ операціях, норми пункту 199.1 статті 199 розділу V Кодексу не застосовуються.

Якщо придбані та/або виготовлені платником податку товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ за якими віднесені до складу податкового кредиту, у подальшому у повній мірі використовуються в неоподатковуваних ПДВ операціях, застосовуються норми пункту 198.5 статті 198 розділу V Кодексу щодо нарахування податкових зобов’язань.