Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.12.2023 р. № 4789/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Вищого навчального закладу «______» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство) щодо окремих питань нарахування амортизації нематеріальних активів для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє. 

Згідно із зверненням у Товариства наявний договір на передачу майнових прав інтелектуальної власності.

Строк дії права користування нематеріальним активом, що зазначений в договорі, встановлено як строк, визначений законодавством України.

Зауважено, що строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір встановлено ст. 446  Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких запитань:

1. Чи можна вважати строк дії права користування нематеріальним активом (твором), який зазначено у договорі (визначений відповідно до законодавства України) необмеженим та не нараховувати амортизацію?

2. Чи встановлюється для амортизації нематеріального активу з 01.01.2024 строк дії права користування 70 років, якщо автор помер у 2023 році?

Щодо запитань 1 та 2

Відповідно до частин першої та другої ст. 418 ЦКУ право інтелектуальної власності – це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об’єкт права інтелектуальної власності, визначений ЦКУ та іншим законом.

Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об’єктів права інтелектуальної власності визначається ЦКУ та іншим законом.

Згідно з частиною першою ст. 420 ЦКУ до об’єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать літературні та художні твори.

Право інтелектуальної власності виникає (набувається) з підстав, встановлених ЦКУ, іншим законом чи договором (частина перша ст. 422 ЦКУ).

Відповідно до частини першої ст. 446 ЦКУ строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір спливає через сімдесят років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком смерті автора чи останнього із співавторів, який пережив інших співавторів, крім випадків, передбачених законом.

Тож правовстановлюючим документом на майнові права інтелектуальної власності виступає договір, який з урахуванням норм ст. 446 ЦКУ визначає строк дії права користування нематеріальним активом (твором).

Об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств на підставі абзацу першого п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, формуються відповідно до вимог статті 138 Кодексу.

Пунктами 138.1 та 138.2 ст. 138 Кодексу, зокрема встановлено, що фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

Відповідно до п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 Кодексу не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел:

вартість гудвілу;

витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;

витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.

Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

Строки нарахування амортизації нематеріальних активів в податковому обліку визначено п.п. 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

До групи 5 нематеріальних активів належать авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (баз даних), фонограми, відеограми, передач (програми) організацій мовлення тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті.

Строк дії права користування для нематеріальних активів групи 5 встановлюється відповідно до правовстановлюючого документа, але не менш як 2 роки.

Якщо відповідно до правовстановлюючого документа строк дії права користування нематеріального активу не встановлено, такий строк корисного використання визначається платником податку самостійно, але не може становити менше двох та більше 10 років.

У зверненні Товариства зазначено, що у договорі на передачу майнових прав інтелектуальної власності встановлено строк дії права користування нематеріальним активом (твором) протягом життя автора та який з урахуванням норм ст. 446 ЦКУ спливає через сімдесят років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком смерті автора чи останнього із співавторів, який пережив інших співавторів. 

Однак, виходячи з опису ситуації, правовстановлюючим документом фактично не встановлено строк дії права користування нематеріальним активом, оскільки на дату введення його в експлуатацію строк життя автора невідомий.

Отже, зважаючи на ситуацію, оскільки правовстановлюючим документом строк дії права користування нематеріальним активом (твором) фактично не встановлено, такий строк корисного використання визначається платником податку на прибуток самостійно, але не може становити менше двох та більше 10 років для цілей нарахування амортизації.

При цьому звертаємо увагу, що не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел витрати на придбання невиробничих нематеріальних активів та не підлягають амортизації витрати, які відповідно до п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визнаються роялті.

Щодо нарахування амортизації нематеріальних активів у бухгалтерському обліку, то такий розрахунок амортизації нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами).

Тож питання бухгалтерського обліку амортизації  нематеріальних активів належать до компетенції Міністерства фінансів України.

Крім того, слід зазначити, що згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які передбачені Кодексом.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).