Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.12.2023 р. № 4792/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення ФГ щодо порядку формування податкового кредиту і, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, відповідно до умов договору купівлі-продажу ФГ у березні-травні 2019 року було отримано від постачальника товари різними партіями за різними специфікаціями. За операціями з постачання товарів постачальником було складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкові накладні, на підстав яких ФГ було включено суми ПДВ до податкового кредиту у податкових деклараціях з ПДВ (далі – декларація) за березень-травень 2019 року, а у деклараціях за червень-жовтень відображено суму відʼємного значення ПДВ, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.

В подальшому ФГ було виключено зі складу податкового кредиту суми ПДВ, зазначені в окремих податкових накладних, шляхом подання уточнюючих розрахунків до декларацій за квітень-жовтень 2019 року.

Надалі на підставі судового рішення заборгованість за отримані товари було стягнуто з ФГ на користь постачальника після зміни назви такого постачальника.

ФГ просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань щодо:

1, 3) права ФГ на включення до податкового кредиту сум ПДВ за окремими податковими накладними, зазначеними у зверненні, зокрема, протягом терміну, передбаченого Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914);

2) права на коригування показників декларацій за березень-травень 2019 року шляхом подання уточнюючих розрахунків до них та збільшення податкового кредиту на суми ПДВ, зазначені у таких окремих податкових накладних;

4) зупинення на період дії режиму воєнного стану перебігу строків на формування податкового кредиту.

Водночас інформація, надана у зверненні, не дає змоги чітко ідентифікувати усі обставини здійснення платником податку господарських операцій (зокрема, внаслідок яких обставин платником було виключено зі складу податкового кредиту суми ПДВ, зазначені у податкових накладних, складених на такого платника за операціями з постачання йому товарів і зареєстрованих в ЄРПН), та не містить інформації щодо порядку (механізму) зміни постачальником назви підприємства (реорганізація, перереєстрація тощо). У зв’язку з цим ДПС надає роз’яснення загальних норм податкового законодавства щодо питань, порушених у зверненні.

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX ПКУ.

Згідно з пунктами 201.1, 201.7 і 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правила формування податкового кредиту визначено статтею 198 розділу V ПКУ.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 розділу V ПКУ встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ.

Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації,  включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Законом № 1914 підрозділ 2 розділу XX ПКУ було доповнено пунктом 80, яким передбачено, що суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, які зареєстровані в ЄРПН та які до набрання чинності Законом № 1914 протягом 1095 календарних днів з дати їх складення не були включені до податкового кредиту, включаються до податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати набрання чинності зазначеним Законом, але не пізніше 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Згідно з пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях, у тому числі в негосподарській діяльності платника податку.

Пунктом 50.1 статті 50 глави 2 розділу ІІ ПКУ передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу ІІ ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Водночас згідно з пунктом 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у вказаному пункті.

Відповідно до абзацу двадцять третього підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ платники податку на додану вартість тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, не мають права на подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, передбаченого пунктом 50.1 статті 50 глави 2 розділу ІІ ПКУ, за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року з показниками на зменшення податкових зобов'язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ встановлено, що тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Крім того, пунктом 102.9 статті 102 глави 9 розділу ІІ ПКУ, який діяв до 01.08.2023, було передбачено, що на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупинявся перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених ПКУ.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1, 3

З урахуванням норм пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ, пунктів 198.1, 198.2 статті 198, пунктів 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у платника податку – покупця товарів/послуг на підставі податкової накладної, складеної з дотриманням норм податкового законодавства та зареєстрованої в ЄРПН постачальником за фактом здійснення господарської операції на дату виникнення податкових зобов’язань за операцією з постачання товарів/послуг, показники якої відповідають первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою господарською операцією.

Якщо після отримання від постачальника товарів та включення відповідних сум ПДВ до податкового кредиту на підставі складених та зареєстрованих в ЄРПН постачальником податкових накладних оплата за товари здійснюється не такому постачальнику, а іншій особі, то покупець за такими товарами повинен нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ на відповідну суму з використанням механізму, визначеного пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну зведену податкову накладну.

Разом з тим, якщо після відвантаження покупцю товарів постачальник був реорганізований, і оплата за такі товари здійснюється покупцем не такому постачальнику, а його правонаступнику (за умови, що така юридична особа - правонаступник у результаті реорганізації набула права на заборгованість за товарами/послугами, поставленими реорганізованою особою (постачальником)), то податкові зобов’язання, передбачені пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ, не нараховуються.

Водночас ДПС повідомляє, що в межах надання індивідуальної податкової консультації контролюючий орган не надає висновки щодо правомірності формування податкового кредиту на підставі окремих податкових накладних (така оцінка здійснюється під час проведення контрольно-перевірочної роботи). Кожен конкретний випадок стосовно правомірності формування податкового кредиту за операціями, що здійснюються платником податку, має розглядатися з урахуванням усіх умов і суттєвих обставин здійснення господарських операцій, а також усіх первинних (бухгалтерських) документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Відповідно до норм чинного законодавства (стаття 36 розділу І ПКУ) платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Щодо питань 2, 4

З урахуванням норм пункту 102.9 статті 102 глави 9 розділу ІІ та підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ строк на включення до податкового кредиту сум ПДВ (за зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними, у тому числі складеними до введення воєнного стану на території України), встановлений пунктом 198.6 статті 198 розділу V та пунктом 80 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, зупинявся з дати введення воєнного стану на території України і до 01.08.2023. Такий перебіг строку, починаючи з 01.08.2023, продовжується на ту кількість днів, протягом яких платник податку мав право на включення сум ПДВ до податкового кредиту, які припадають на період починаючи з дати введення воєнного стану на території України і до 01.08.2023.

Пунктом 50.1 статті 50 глави 2 розділу ІІ ПКУ для платника податку передбачено можливість подання уточнюючих розрахунків до декларацій за минулі звітні періоди у разі виявлення помилок у таких деклараціях (зокрема у разі, якщо суми ПДВ не були включені до податкового кредиту таких звітних періодів).

Водночас відповідно до норм пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ до припинення або скасування воєнного стану платник податку не може  подати уточнюючі розрахунки до декларацій за звітні періоди до лютого 2022 року на зменшення податкових зобов’язань.

Уточнюючі розрахунки до декларацій за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року з показниками на зменшення податкових зобов'язань можуть бути подані платником після закінчення або скасування воєнного стану в Україні з урахуванням зупинення перебігу строків, передбаченого пунктом 102.9 статті 102 глави 9 розділу ІІ та підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПКУ).