Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.12.2023 р. № 4796/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Комунального підприємства Полтавської обласної ради «_______» (далі – Підприємство) щодо окремих питань оподаткування податком на прибуток підприємств операцій з нарахування штрафних санкцій та пені, керуючись              ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Згідно із зверненням Підприємства розглядається порядок заповнення  рядка 3.1.11 додатку РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України  від 20.10.2015 № 897 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1415/27860 (у редакції наказу  Міністерства фінансів України  від 20.02.2023 № 101) зі змінами (далі – Декларація).

Підприємство звертається за отриманням індивідуальної податкової консультації з такого запитання:

1. Чи потрібно включати до рядка 3.1.11 додатку РІ до рядка 03 РІ Декларації такі суми витрат:

1.1. визнані штрафи, пені, неустойки на користь об’єднань співвласників багатоквартирного будинку, які є неприбутковими організаціями;

1.2. суму нарахованого виконавчого збору, виконавчі витрати по виконавчим провадженням, що здійснюють відповідні підрозділи Міністерства юстиції України;

1.3. суму штрафів, пені, судового збору, нарахованих за судовим рішенням за наслідками здійснення державного контролю Антимонопольним комітетом України;

1.4. суму грошового стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, яке нараховано Державною екологічною інспекцією України? 

 

Об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств на підставі п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується відповідно до п.п. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Кодексу на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX Кодексу, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства.

 При застосуванні п.п. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Кодексу з огляду на умови звернення необхідно враховувати таке.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) штрафними санкціями у ГКУ визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Суб’єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у ст. 2 ГКУ.

Порядок здійснення виконавчого провадження регулюється Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» зі змінами (далі – Закон № 1404).

Виконавчий збір – це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України (частина перша ст. 27 Закону № 1404).

Згідно з частинами другою та третьою ст. 42 Закону № 1404 витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов’язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої ст. 42 Закону № 1404.

Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

Судовий збір – збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» зі змінами (далі – Закон № 3674). Судовий збір включається до складу судових витрат (частина перша ст. 1 Закону № 3674).

Отже, згідно з умовами звернення платник податку на прибуток підприємств формує різницю при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток відповідно до вимог п.п. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Кодексу, на яку збільшує фінансовий результат до оподаткування, з відповідним відображенням у рядку 3.1.11 додатку РІ до рядка 03 РІ Декларації у складі таких нарахованих сум:

штрафів, пені, неустойок на користь об’єднань співвласників багатоквартирного будинку, які є неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій;

штрафів, пені, нарахованих за судовим рішенням за наслідками здійснення державного контролю Антимонопольним комітетом України;

грошового стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, яке нараховано Державною екологічною інспекцією України.

При цьому Кодексом не передбачено різниць для коригування платником податку на прибуток підприємств фінансового результату до оподаткування на суму компенсації витрат виконавчого провадження, нарахованого виконавчого збору, що справляється за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби, та суму нарахованого судового збору.

Такі витрати платника податку на прибуток підприємств при визначенні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкта оподаткування цим податком відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами).

Тож питання бухгалтерського обліку підприємством витрат щодо виконавчого провадження, виконавчого збору, що справляється за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби, та судового збору належать до компетенції Міністерства фінансів України.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.