Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.12.2023 р. № 4797/ІПК/99-00-07-04-01 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення фізичної особи – підприємця … (далі – Підприємець) від … (вх. ДПС № … від …) про надання індивідуальної податкової консультації та у порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Підприємець перебуває на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку ІІ групи), планує надавати інформаційні послуги населенню. 

Практична необхідність отримання податкової консультації полягає у складності визначення Підприємцем обов’язку застосування реєстратора розрахункових операцій або програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) при прийманні платежів за надані послуги за таких варіантів:

1. на карту «Ключ до рахунку» Підприємця, відкритий у відділенні Приватбанку;
2. на карту «Ключ до рахунку» Підприємця, відкритий у відділенні Монобанку;
3. через платіжну систему LiqPay від Приватбанку, посилання https://www.liqpay.ua/documentation/api/aquiring;
4. інтернет-еквайринг від monobank, посилання https://www.monobank.ua//e-comm?lang=uk або інші (аналогічні за функціями та призначенням).

Підприємець просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань (в контексті звернення):

1. Які з цих чотирьох варіантів потребують обов’язкового застосування РРО, а які ні?
2. Якщо застосування РРО обов’язкове при проведенні рахунків хоча б одним із цих способів, то чи зобов’язує це застосування РРО і проводити всі інші операції через РРО, навіть безготівкові (наприклад оплата ІВАN) в різних точках оплати?

Правові засади застосування РРО/ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

Законом № 265 визначено, що встановлення норм щодо незастосування РРО/ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Також, звертаємо увагу, що обов’язок застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, які чітко визначенні законодавством, в тому числі, нормами його прямої дій, які встановлюють винятки із загальних правил.

Законодавство України встановлює однакові вимоги щодо фіскалізації як готівкових, так і безготівкових розрахунків, що здійснюються за допомогою платіжних терміналів (POS-терміналів) та платіжних сервісів (еквайрингу), що використовують реквізити платіжних карток продавців товарів у мережі Інтернет та проводяться суб’єктами господарювання всіх форм власності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, тому, обов’язок суб’єкта господарювання застосовувати РРО/ПРРО, при отриманні оплати за товари (послуги), залежить не від форми оплати, а виникає відповідно до способу її здійснення.

Поряд із цим, відповідно пункту 14 статті 9 Закону № 265 визначено, що РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Враховуючи зазначене, як відповідь на питання 1 повідомляємо, що за описаними Підприємцем способами розрахунків, здійснених при наданні послуг, РРО/ПРРО може не застосовуватись.

При цьому, зазначена пільга втрачається у випадку проведення розрахунків за послуги, у спосіб відмінний від зазначеного в пункті 14 статті 9 Закону № 265.

Відповідь на питання 1 позбавляє необхідності надання відповіді на питання 2.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації.