Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення фізичної особи-підприємця (далі – Підприємець)щодо надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.
Відповідно до звернення Підприємець у зв’язку із необхідністю формування чіткого розуміння моменту видачі фіскальних чеків на отримані попередні оплати/післясплати від покупців, формування повернень товару по таким оплатам, а також щодо зазначення номеклатури у таких чеках, та випадки зміни номенклатури у момент відвантаження товару покупцю звернувся до податкового органу із наступними запитаннями:
Чи є достатнім варіантом вказати у фіскальному чеку на післяплату за готівку, що було отримано «Аванс за товар «А»», з формою оплати «безготівка» у сумі 200 грн. одним чеком?
Чи потрібно формуватидатою відвантаження чек ФКЧ-1 з видом оплати безготівка на суму попередньої оплати 100грн. з номенклатурою «В».
Чи є можливим не зазначати конкретну номенклатуру товару у фіскальному чеку на отриману попередню оплату від покупця, а вказати в якості номенклатури лише слово «Аванс»?
Як в такому випадку сформувати чеки на повернення ФКЧ-2, та в якій послідовності?
В який спосіб потрібно повернути кошти покупцю (частково повернути готівку, частково – безготівкове повернення)?
Щодо питання 1
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).
Законом № 265 визначено, що встановлення норм щодо незастосування РРО/ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.
Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг)
в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Перелік умов за яких РРО/ПРРО може не застосовуватись встановлено статтею 9 Закону № 265.
У разі продажу товарів з поділом оплати на частини (часткова оплата та післяплата), приймання продавцем кожної частини оплати має бути здійснена із дотриманням вимог Закону № 265, супроводжуватись формуванням та наданням покупцю товару відповідних розрахункових документів, забезпечувати їх поєднання у ланцюг, який надаватиме можливість продавцю здійснювати відстеження отриманої оплати за товари, що реалізуються, а покупцю, мати підтвердження щодо внесення такої оплати.
Таким чином, як відповідь на питання 1 повідомляємо, що у конкретній описаній ситуації у Підприємця відсутній обов’язок формувати окремий чек на суму попередньої оплати200 грн.
При цьому, у момент не пізніше ніж товар буде вручений покупцю,Підприємець має сформувати фіскальний касовий чек на повну суму вартості покупки (1000 грн.) в якому слід вказати номенклатуру (найменування), кількість та загальну вартість товарів, суму отриманого авансу за товар «А»200 грн., з формою оплати «безготівка», а також суму отриманоїдоплати у розмірі 800 грн., із вказанням форми оплати «готівка».
Щодо питання 2
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням.
Відповідно до частини другої цієї ж статті згаданого закону якщо на момент обміну аналогічного товару немає у продажу, споживач має право або придбати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості, або розірвати договір та одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого товару, або здійснити обмін товару на аналогічний при першому ж надходженні відповідного товару в продаж.
Таким чином, Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає 2 способи забезпечення прав споживачів, це придбання будь-яких інших товарів з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості та розірвання договору купівлі-продажу та одержати назад гроші.
Враховуючи викладене вище, та як відповідь на питання 2 повідомляємо, що Підприємцю необов’язково повертати покупцю суму передоплати за товар «Б».
У разі здійснення перерахування вартості товару, перш за все продавець має анулювати попередній чек продажу шляхом введення даних в режимі реєстрації, а потім сформувати новий фіскальний чек продажу на повну суму покупки із номенклатурою нового товару та іншими обов’язковими реквізитами фіскального чека.
У формі оплати (рядок 19), попередньо отримані кошти за товар що обмінюється, можна відобразити як аванс чи попередню оплату, а суму коштів, що вноситься як різниця вартості, у цьому ж рядку можна відобразити як перерахування вартості, або доплата.
Звертаємо увагу, що даний приклад є примірним, а тому суб’єкти господарювання можуть напрацювати власні способи проведення таких операцій.
Відповідно до визначень, які вживаються у Положенні про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13, зареєстрованов Міністерстві юстиції України11 лютого 2016 р. за
№ 220/28350, назва товару (послуги) – це слово, поєднання слів або слова та цифрового коду, які відображають споживчі ознаки товару (послуги) та однозначно ідентифікують товар чи послугу в документообігу суб’єкта господарювання.
Крім того, відповідно до визначення реєстратор розрахункових операцій це пристрій або програмно-технічний комплекс, який призначений не лишедля реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, а ще і реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг).
Як результат, у разі продажу товару з отриманням попередньої оплати «авансу», у тому числі відповідно до договору у письмовій формі, у першому чеку замість назви рекомендуємо зазначати, що це «аванс за ххх», де «ххх» – це назва або артикул товару та вказана саме та сума, яка була отримана від покупця.
Такий підхід, окрім повної відповідності вимогам законодавства, забезпечать поєднання виданих розрахункових документів у ланцюг, який надасть можливість продавцю здійснювати відстеження отриманої оплати за товари, що реалізуються, а покупцю мати підтвердження щодо внесення такої оплати.
Щодо питання 3
Як відповідь на питання 3 повідомляємо, що у випадку повернення товару, що був придбаний на умовах оплати частинами, анулюванню підлягає весь ланцюг створених чеків у межах такого продажу у хронологічному порядку.
Також, із визначення розрахункової операції, наведеної у статті 2 Закону № 265,вбачається, що воно встановлює особливий режим розрахунків підчас повернення товару (відмови від послуги), оплата за які здійснена із застосування банківської платіжної картки.
Так, відповідно до зазначених вимог, передбачається обов’язок продавців товарів (послуг) здійснювати оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Таким чином, Закон № 265 не передбачає можливості повернути покупцеві кошти готівкою за не отриманий товар (не ненадану послугу), якщо оплата проводилася через РРО/ПРРО з використанням банківської платіжної картки (платіжних терміналів (POS-терміналів).
У відповідності до пункту 52.2 статті 52 ПК України податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |