Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.12.2023 р. № 4810/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Комунального некомерційного підприємства «_______» (далі – Комунальне некомерційне підприємство) щодо окремих питань оподаткування неприбуткових організацій та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Згідно із зверненням Комунального некомерційного підприємства, яке є закладом охорони здоров’я, що внесено до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр), зазначається про наміри проведення операцій з гуманітарною допомогою. У зв’язку з викладеним вище у зверненні Комунального некомерційного підприємства поставлено запитання:

1. Чи може Комунальне некомерційне підприємство (медичний заклад, що здійснює діяльність за КВЕД 86.10 «Діяльність лікарняних закладів», несений до Реєстру з присвоєнням коду ознаки неприбутковості (0048) – інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам, встановленим п. 133.4 ст. 133 Кодексу) приймати та надавати гуманітарну допомогу для внутрішньо переміщених осіб?

2. Який вид діяльності потрібно відкрити для можливості проведення операцій з гуманітарною допомогою?

3. Чи не втратить Комунальне некомерційне підприємство статус неприбуткової організації, якщо буде надавати гуманітарну допомогу внутрішньо переміщеним особам?

4. Чи необхідно Комунальному некомерційному підприємству реєструватися отримувачем гуманітарної допомоги в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги, якщо через таке підприємство буде передаватися гуманітарна допомога внутрішньо переміщеним особам?

 

Щодо запитань 1 – 4

Перш за все зауважимо, що оскільки відповідно до п.п. 19¹.1.28 п. 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій, інформаційно-довідкових послуг із питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, питання порядку проведення операцій з гуманітарною допомогою не належать до компетенції ДПС.

Водночас повідомляємо, правові, організаційні, соціальні засади отримання, надання, оформлення, розподілу і контролю за цільовим використанням гуманітарної допомоги визначає Закон України від 22 жовтня 1999 року № 1192-XIV «Про гуманітарну допомогу» зі змінами (далі –  Закон   № 1192).

Згідно зі ст. 1 Закону № 1192 гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об’єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог ст. 3 Закону України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» зі змінами.

Отримувачами гуманітарної допомоги є такі юридичні особи, яких зареєстровано в установленому Кабінетом Міністрів України порядку в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги, перелік яких визначено ст. 1 Закону№ 1192. Серед переліку отримувачів гуманітарної допомоги, зокрема, зазначено підприємства, установи та організації, що утримуються за рахунок бюджетів, уповноважені ними державні установи та органи місцевого самоврядування.

Набувачами гуманітарної допомоги визначено фізичних та юридичних осіб, які її потребують і яким вона безпосередньо надається. Набувачі гуманітарної допомоги зі статусом юридичної особи визначаються відповідно до пп. «а», «б», «в», «г», «ґ» абзацу п’ятого ст. 1 Закону № 1192.

До спеціально уповноважених державних органів із питань гуманітарної допомоги згідно зі ст. 4 Закону № 1192 належить, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення.

Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері соціального захисту населення (абзац перший п. 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року  № 423 зі змінами).

Як установлено частиною сьомою ст. 15 Закону № 1192, на період дії воєнного стану Кабінет Міністрів України має право визнавати окремі категорії товарів, у тому числі підакцизні, не визначені у ст. 6 цього Закону, гуманітарною допомогою без здійснення процедури визнання таких товарів гуманітарною допомогою у кожному конкретному випадку.

Отже, питання порядку проведення операцій з гуманітарною допомогою регулюються законодавством України про гуманітарну допомогу і належать до компетенції Міністерства соціальної політики України.

Бухгалтерський облік гуманітарної допомоги та відповідна звітність, як встановлено частиною четвертою ст. 11 Закону № 1192, здійснюються отримувачами гуманітарної допомоги та набувачами гуманітарної допомоги (юридичними особами) у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. У разі відсутності обліку щодо отримання та цільового використання гуманітарної допомоги вона вважається використаною не за цільовим призначенням.

 

Щодо оподаткування неприбуткових організацій.

Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Так, згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей абзацу третього п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

внесена контролюючим органом до Реєстру.

Як встановлено абзацом першим п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Зауважимо, що п. 133.4 ст. 133 Кодексу на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану застосовується з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.

Так, згідно з п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану на території України не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу передача майна, надання послуг неприбутковою організацією, використання доходів (прибутків) неприбуткової організації для фінансування видатків, не пов’язаних з реалізацією мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, за умови що такі послуги, майно добровільно перераховані (надані, передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, та/або грошові кошти, перераховані на спеціальні рахунки, відкриті Національним банком України для збору коштів, та/або наданням благодійної допомоги фізичним особам, які не є засновниками, учасниками таких організацій або пов’язаними з ними особами та які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводяться (проводилися) бойові дії, та/або вимушено залишили місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах та, в тому числі, взяті у встановленому законодавством порядку на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад.

Відповідно до п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам цього пункту.

Правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров’я в Україні визначають Основи законодавства України про охорону здоров’я від 19 листопада 1992 року № 2801-XII зі змінами.

Отже, проведення підприємством, установою або організацією у статусі неприбуткової організації операцій з гуманітарною допомогою як отримувачем (набувачем) такої допомоги не є підставою для виключення такої організації з Реєстру за умови, що забезпечується дотримання вимог законодавства про гуманітарну допомогу для реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами відповідної неприбуткової організації в межах профільного закону, а також не відбувається розподіл доходів або їхньої частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних із ними осіб. 

При цьому на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану на території України не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу здійснення неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів для фінансування видатків, не пов’язаних із реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі, що визначені п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.

Тож отримання комунальним некомерційним підприємством у статусі неприбуткової організації гуманітарної допомоги під час дії воєнного стану на території України та подальший її розподіл за цільовим призначенням на користь набувачів, що є внутрішньо переміщеними особами, не є підставою для виключення такого підприємства з Реєстру за умов, що операції з гуманітарною допомогою здійснюються комунальним некомерційним підприємством з дотриманням вимог законодавства про гуманітарну допомогу і зазначені набувачі гуманітарної допомоги не є пов’язаними особами з таким комунальним некомерційним підприємством.

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених  п. 133.4 ст. 133 Кодексу (з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу), така неприбуткова організація підлягає виключенню з Реєстру з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до п.п. 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Водночас наголошуємо, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин потребує комплексного аналізу документів та матеріалів, що дозволяють ідентифікувати предмет запиту.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).