Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.06.2017 р. № 491/6/99-99-15-03-02-15/ІПК



Державна фіскальна служба України розглянула звернення стосовно формування податкового кредиту при здійсненні туроператорської та турагентської діяльності та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Порядок оподаткування ПДВ туроператорської та турагентської діяльності та порядок формування податкового кредиту при здійсненні такої діяльності визначено статтею 207 ПКУ.

Відповідно до пункту 207.6 статті 207 ПКУ суми податку, сплачені (нараховані) при придбанні товарів/послуг, які включаються у вартість туристичного продукту (туристичної послуги), не відносяться до податкового кредиту та не включаються до бази оподаткування туристичного оператора .

В той же час загальні правила формування податкового кредиту, які визначені статтею 198 ПКУ, у зв’язку із запровадженням системи електронного адміністрування ПДВ, починаючи з 01.07.2015 було змінено.

Так, згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

При цьому нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послу ги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Разом з тим відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних операціях.

Таким чином, загальне правило формування податкового кредиту передбачає включення до складу податкового кредиту усіх сум ПДВ, сплачених (нарахованих) при придбанні товарів/послуг, незалежно від того, для використання в яких операціях придбані такі товари/послуги, та подальше нарахування податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5

статті 198 ПКУ у разі придбання товарів/послуг для використання в операціях, які не підлягають оподаткуванню (звільнені від оподаткування, не є об’єктом оподаткування).

Такий порядок формування податкового кредиту запроваджено з метою правильного обрахунку суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН (далі - реєстраційна сума), оскільки система електронного адміністрування ПДВ не передбачає автоматичного виключення із реєстраційної суми окремих сум ПДВ.

Враховуючи зазначене, при здійсненні платником податку туроператорської та турагентської діяльності формування податкового кредиту здійснюється у загальновстановленому порядку, визначеному статтею 198 ПКУ, який передбачає включення усіх сум ПДВ, сплачених (нарахованих) при придбанні товарів/послуг, які використовуються для надання туристичних послуг (туристичного продукту), до складу податкового кредиту та подальше нарахування податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ.

Щодо питання, пов’язаного з приведенням пункту 207.6 статті 207 ПКУ у відповідність до статті 198 ПКУ, зазначаємо, що ДФС ініціюється відповідне звернення до Міністерства фінансів України як до головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної податкової і митної політики.