Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.12.2023 р. № 4856/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до інформації, наведеної у зверненні, фізична особа підприємець перебувала на спрощеній системі. Зокрема, з… – третя група, з особливостями оподаткування (2 відсотки).З… по даний час – перебуває на загальній системі оподаткування.

Платник просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи виникає у фізичної особи – підприємця обов’язок з … при переході зі спрощеної системи оподаткування, отримавши на якій дохід …, на загальну систему оподаткування без обсягів постачання та доходу, реєструватись платником податку на додану вартість (далі – ПДВ)?

2. Якщо платник не зареєструвався платником ПДВ, яка відповідальність за це?

3. Чи може стати перешкодою нереєстрація платником ПДВ за таких обставин для переходу на спрощену систему оподаткування з …?

Щодо першого питання

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Підпунктом 2 п. 180.1 ст. 180 розділу V Кодексу встановлено, що для цілей оподаткування ПДВ платником податку є будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Відповідно до п. 181.1 ст. 181 Кодексу у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділу V Кодексу, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.

До загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг для цілей реєстрації особи як платника ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, ставкою 7 відсотків, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ. При цьому обсяг операцій, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, при обрахунку загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг не включається.

Згідно з пп. 183.1 – 183.2 ст. 183 Кодексу для здійснення обов’язкової реєстрації як платника ПДВ особа не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто зазначеного вище обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг, визначеного у ст. 181 Кодексу, повинна подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

У разі добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 Кодексу, реєстраційна заява подається згідно з п. 183.7 ст. 183 Кодексу не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних (п. 183.3 ст. 183 Кодексу).

Відповідно до п. 183.4 ст. 183 Кодексу у разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених Кодексом, у випадках, визначених главою 1 розділу XIV Кодексу, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 Кодексу, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених Кодексом. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 182.1 ст. 182 Кодексу, реєстраційна заява подається у строк, визначений п. 183.3 ст. 183 Кодексу.

Таким чином, якщо в особи, що переходить із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування, на дату такого переходу загальна сума від здійснення операцій із постачання товарів/послуг,місце постачання яких відповідно до ст. 186 розділу V Кодексу розташоване на митній території України, що підлягають оподаткуванню ПДВ, протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищувала 1000000 грн (у тому числі включаючи період перебування на спрощеній системі оподаткування), така особа повинна не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на загальну систему оподаткування, подати до контролюючого органу реєстраційну заяву та відповідно зареєструватись як платник ПДВ в обов’язковому порядку.

Слід зазначити, якщо особа, яка відповідно до п. 181.1 ст. 181 Кодексу не є платником ПДВ у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою (п. 182.1 ст. 182 Кодексу).

Щодо другого питання

Будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ у випадках та в порядку, передбачених ст. 183 розділу V Кодексу, але не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника ПДВ без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування (пункт 183.10 статті 183 розділу V Кодексу).

При цьому згідно з п.п. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 Кодексу контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми ПДВ платника податків, передбачених Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв’язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо, зокрема, платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об’єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню.

В свою чергу, вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення суми ПДВ платника податків на підставах, визначених п.п. 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв’язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 кодексу, – тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відс. суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування (п. 123.1 ст. 123 Кодексу).

Діяння, передбачені п. 123.1 ст. 123 Кодексу, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. від суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування (п. 123.2 ст. 123 Кодексу).

Діяння, передбачені п. 123.2 ст. 123 Кодексу, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування (п. 123.3 ст. 123 Кодексу).

Отже, якщо особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, не подала заяву та, відповідно, не зареєструвалася як платник ПДВ, то до такої особи застосовується відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 10 відс. (25 відс. – при вчиненні умисних діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання, а при повторному вчиненні умисних діянь протягом 1095 календарних днів – в розмірі 50 відс.) суми зобов’язання, визначеного контролюючим органом самостійно за результатами проведення документальної перевірки.

Щодо третього питання

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розділу ХІV Кодексу.

Відповідно до п. 291.2 ст. 291 Кодексу спрощена система оподаткування, обліку та звітності – особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу ХІV Кодексу, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу ХІV Кодексу, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою. (п. 291.3 ст. 291 Кодексу).

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування або відмова від спрощеної системи оподаткування врегульовано ст. 298 Кодексу, згідно з п.п. 298.1.1 п. 298.1 якої для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.

Згідно з п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Кодексу суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому цього підпункту, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 Кодексу.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 розділу ХІV Кодексу.

Відповідно до п. 299.1 ст. 299 Кодексу реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Водночас підстави для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку визначені п. 299.6 ст. 299 Кодексу. Такими підставами є:

1) невідповідність такого суб’єкта вимогам, встановленим ст. 291 Кодексу;

2) наявність у суб’єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов’язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;

3) недотримання таким суб’єктом вимог, встановлених п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Кодексу.

Враховуючи викладене, перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, який перебуває на загальній системі оподаткування, може бути здійснений за умови відповідності такого суб’єкта сукупності критеріїв, що передбачені главою 1 розділу XIV Кодексу.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.