Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.12.2023 р. № 4822/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо оподаткування ПДВ діяльності управителя багатоквартирного будинку, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як викладено у зверненні, Підприємство – платник ПДВ, яке здійснює управління багатоквартирним будинком, зобов’язується відкрити окремий банківський рахунок для накопичення коштів співвласників багатоквартирного будинку, які передаються в управління Підприємству та використовуються для забезпечення належного утримання та ремонту спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб. Кошти такого окремого банківського рахунку не можуть бути використані Підприємством у власній господарській діяльності. Проте Підприємство має право перерахувати з такого окремого банківського рахунку на власний рахунок, який використовується для впровадження господарської діяльності, частину коштів у сумі винагороди за управління.

Враховуючи вищевикладене, Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань щодо:

1) податкових наслідків з ПДВ у разі надходження на окремий банківський рахунок управителя багатоквартирного будинку внесків від співвласників багатоквартирного будинку у вигляді грошових коштів;

2) визначення дати визначення виникнення податкових зобов’язань з ПДВ у разі перерахування частини коштів з окремого банківського рахунку на рахунок, який використовується для впровадження господарської діяльності, в сумі винагороди за управління.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу І ПКУ терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління, визначено Законом України від 14 травня 2015 року № 417-VIII «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (далі - Закон № 417).

Управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб (пункт 7 частини першої статті 1 Закону № 417).

Управління багатоквартирним будинком -  вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку (пункт 8 частини першої статті 1 Закону № 417).

Правила надання послуги з управління багатоквартирним будинком затверджено Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком» від 5 вересня 2018 року № 712 (далі - Правила № 712).

Відповідно до пункту 21 Правил № 712 у разі прийняття рішення співвласниками багатоквартирного будинку та включення відповідних умов до договору управління управитель, зокрема накопичує кошти на реконструкцію, реставрацію, проведення капітального ремонту, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку.

У разі включення до умов договору управління обов'язку управителя, передбаченого пунктом 21 Правил № 712, управитель відкриває окремий банківський рахунок для приймання відповідних платежів (зокрема, внесків на реконструкцію, реставрацію, проведення капітального ремонту, технічного переоснащення спільного майна будинку) та проведення розрахунків за таким багатоквартирним будинком.

Кошти такого рахунка є власністю співвласників багатоквартирного будинку та використовуються виключно за цільовим призначенням (пункт 22 Правил № 712).

Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу II ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, що наявні у зверненні, ДПС повідомляє наступне.

Щодо питань 1 - 2

Оподаткуванню ПДВ підлягають операції з постачання товарів/послуг, що є об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ.

У разі якщо здійснюване платником ПДВ (у тому числі якщо він є управителем багатоквартирного будинку) постачання товарів/послуг підпадає під поняття «постачання товарів» і «постачання послуг» у розумінні підпунктів 14.1.185 і 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ, то операції платника ПДВ (управителя багатоквартирного будинку) з постачання таких товарів/послуг є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку з нарахуванням податкових зобов’язанням з ПДВ за правилом «першої події» відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ.

Таким чином, при отриманні Підприємством - управителем багатоквартирного будинку коштів на окремий банківський рахунок від співвласників багатоквартирного будинку виключно з метою накопичення та використання на забезпечення належного утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб податкових наслідків з ПДВ не виникає, оскільки такі кошти не є оплатою вартості товарів/послуг, що постачаються безпосередньо Підприємством.

При цьому у разі зміни напряму використання таких коштів, а саме: перерахування коштів з окремого банківського рахунку Підприємства на його власний рахунок у сумі винагороди за управління, то на дату такої зміни напряму використання (якщо така зміна є першою подією відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ) управитель повинен нарахувати податкові зобов'язання на суму такої отриманої винагороди.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 роздiлу II ПКУ).