Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків з ПДВ при реалізації зерна в описаній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариство володіє комплексом будівель, споруд та обладнання і здійснює господарську діяльність із приймання, сушки, очищення, зберігання та відпуску зернових та олійних культур.
Через збройну агресію російської федерації та руйнування усталених логістичних ланцюгів постачання зерна, почастішали випадки, коли поклажодавці не забирають своє зерно по закінченню терміну зберігання. Натомість зерновому складу необхідно проводити підготовку до приймання зерна нового врожаю та проводити зачистки (звільнення ємностей для зберігання, видалення з них залишків зернових та відходів, проведення очищення, знезараження тощо).
Товариство має намір здійснити реалізацію на конкурентних засадах залишків зерна, що не було забрано поклажодавцями після закінчення строків зберігання. Виручені кошти, за вирахуванням накопиченої заборгованості за послуги зберігання та витрат на продаж, будуть передані поклажодавцю - власнику зерна.
З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1) чи є об'єктом оподаткування ПДВ операція Товариства з постачання зерна в описаній у зверненні ситуації?;
2) який суб’єкт господарювання (Товариство чи поклажодавець) зобов'язаний скласти податкову накладну на покупця зерна, що належало поклажодавцю, в описаній у зверненні ситуації?;
3) чи зобов'язаний поклажодавець скласти податкову накладну (на яку саме дату) на Товариство, яке здійснило реалізацію зерна, що належало поклажодавцю, в описаній у зверненні ситуації?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Відповідно до пунктів 5.1 – 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Згідно зі статтею 31 Закону України від 04 липня 2002 року № 37-IV «Про зерно та ринок зерна в Україні» поклажодавець зерна зобов'язаний забрати зерно у зернового складу після закінчення строку зберігання зерна.
Зерновий склад зобов'язаний письмово за сім днів до закінчення строку зберігання зерна попередити поклажодавця зерна про закінчення строку зберігання зерна та запропонувати термін витребування зерна.
Якщо поклажодавець зерна у запропонований зерновим складом термін не забрав зерно, зерновий склад має право продати його на конкурентних засадах. Кошти, одержані від продажу зерна, передаються поклажодавцю зерна за вирахуванням сум, належних зерновому складу, у тому числі його витрат щодо продажу зерна.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.
Під терміном «постачання товарів» розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).
Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) визначено статями 187, 198 та 201 розділу V ПКУ.
Пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.
Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ визначено, що база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
Відповідно до пункту 189.4 статті 189 розділу V ПКУ базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів/послуг, визначена у порядку, встановленому статтею 188 розділу V ПКУ.
Дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 розділу V ПКУ.
Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).
Так, у податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов’язкові реквізити, зокрема повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця та покупця товарів/послуг.
Таким чином податкова накладна повинна складатися і реєструватися в ЄРПН безпосередньо особою (платником ПДВ), яка здійснює постачання таких товарів/послуг, на особу, якій здійснюється постачання товарів/послуг, та лише за умови, що така господарська операція мала місце або було здійснено перерахування авансу в рахунок оплати вартості товарів/послуг, постачання яких буде здійснено у майбутніх звітних (податкових) періодах.
Враховуючи викладене, та виходячи з аналізу норм ПКУ, інших нормативно-правових актів, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.
Щодо питань 1 і 2
Перелік операцій, які є об’єктом оподаткування ПДВ, визначено статтею 185 розділу V ПКУ.
В описаній у питаннях 1 і 2 ситуації має місце операція Товариства з постачання на митній території України покупцю зерна, власником якого є поклажодавець, яка є об’єктом оподаткування ПДВ. За такою операцією Товариство як безпосередній постачальник зерна покупцю зобов’язане визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти податкову накладну на покупця і зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни.
Водночас, якщо Товариство після здійснення продажу зерна, власником якого є поклажодавець, та отримання відповідної суми грошових коштів від покупця як оплати за таке зерно, вираховує із такої суми окремо суму грошових коштів, яка за своєю фактичною сутністю є компенсацією за здійснення Товариством певних дій із продажу такого зерна, то для цілей оподаткування ПДВ такі дії розглядатимуться як операція Товариства з постачання поклажодавцю послуг із організації і продажу зерна, а така вирахувана сума грошових коштів включатиметься до бази оподаткування ПДВ вказаної операції. За такою операцією Товариство зобов’язане буде визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти податкову накладну на поклажодавця і зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни.
Щодо питання 3
На дату фактичного постачання (реалізації) Товариством покупцю зерна, власником якого є поклажодавець, такий поклажодавець зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти на Товариство податкову накладну і зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |