X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.12.2023 р. № 4884/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства щодо практичного застосування окремих норм законодавства про ліцензування роздрібного продажу підакцизних товарів та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Товариство повідомляє, що згідно рішення міської ради перейменована вулиця у місті.

Товариство зазначає, що з метою зміни адреси у ліцензіях на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами у магазині, який знаходиться на вказаній вулиці, звернулось до ГУ ДПС у області. Товариством були надані заяви на зміну вулиці у ліцензіях та рішення міської ради про перейменування вулиць. Співробітники ГУ ДПС у області відмовилися брати в роботу дані заяви без витягу, який підтверджує, що орендодавець згідно договору оренди нерухомого майна змінив документи на право власності з урахуванням перейменування вулиці.

Враховуючи зазначене Товариство запитує:

  1. Чи має право ГУ ДПС в області відмовляти у видачі ліцензії Товариству у зв’язку з тим, що власник приміщення (орендодавець) не вніс зміни в реєстр речових прав щодо об’єкту нерухомості, який здається в оренду щодо зміни назви вулиці, згідно наданих документів?
  2. В які терміни необхідно привести документи у відповідність, якщо це потрібно згідно законодавства?
  3. Які дії Товариства, якщо власник приміщення (орендодавець) не здійснить внесення до реєстру речових прав щодо зміни назви вулиці, на якій розташований магазин Товариства?

До запитань 1 та 2.

Порядок ліцензування виробництва, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами регулюється Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв,  тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481).

Згідно із положеннями Закону № 481, всі види діяльності, зазначені в цьому Законі, здійснюються на підставі відповідної ліцензії.

Відповідно до статті 1 Закону № 481:

роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання  (у тому числі іноземних суб’єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування (абзац тринадцятий статті 1 Закону № 481);

ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ, що засвідчує право суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку (абзац двадцять п’ятий статті 1 Закону № 481).

Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин, а для малих виробників виноробної продукції алкогольних напоїв без додавання спирту: вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю (частина двадцять третя      статті 15 Закону № 481).

Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на  один рік.

Згідно з частиною другою статті 15 Закону № 481 ліцензії на всі види діяльності, передбачені цією статтею, видаються за умови обов’язкової реєстрації об’єкта оподаткування відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Кодексу.

Відповідно до пункту 8.5 розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 (далі – Порядок), у разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування або об’єкт, пов’язаний з оподаткуванням або через який провадиться діяльність (далі – об’єкти оподаткування), а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – повідомлення № 20-ОПП), з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування.

Першоджерелом даних щодо об’єкта оподаткування, зокрема, щодо його місцезнаходження (адреси) для повідомлення № 20-ОПП є правовстановлювальні документи, які є актуальним на дату його подання.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі, якщо відбулася, зокрема, зміна адреси об’єкта нерухомого майна відомості виправляються державним реєстратором прав на нерухоме майно на підставі, зокрема, заяви особи, відомості про речові права, обтяження речових прав якої містять такі відомості.

Після внесення відповідних змін у правовстановлювальні документи про адресу об’єкта нерухомого майна, керуючись пунктом 8.5 розділу VIII Порядку, платник податків подає повідомлення № 20-ОПП про зміни щодо місцезнаходження об’єкта оподаткування.

Крім того, у разі продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів суб’єкт господарювання має проводити розрахунки із застосуванням реєстратора розрахункових операцій/програмного реєстратора розрахункових операцій  (далі – РРО/ПРРО) відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Назва та адреса господарської одиниці є обов’язковими реквізитами фіскального чеку згідно з пунктом 2 розділу II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)».

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами додатково зазначаються, зокрема, адреса місця торгівлі, перелік РРО, ПРРО, які знаходяться у місці торгівлі (частина тридцять дев’ята статті 15 Закону № 481).

Перереєстрація РРО/ПРРО, зокрема, у разі зміни адреси господарської одиниці, відбувається за умови подання та на підставі даних повідомлення № 20-ОПП, в якому відомості щодо місцезнаходження (адреси), де знаходиться об’єкт оподаткування, відповідають відомостям правовстановлювальних документів, актуальних на дату його подання.

Згідно з частиною п’ятдесят шостою ст. 15 Закону № 481 у разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії (за винятком змін, пов’язаних з реорганізацією суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та/або зміною типу акціонерного товариства), суб’єкт господарювання зобов’язаний у місячний термін з дня внесення таких змін звернутися до органу, який видав ліцензію, з відповідною заявою.

Орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) протягом трьох робочих днів видає суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін (частина п’ятдесят сьома статті 15 Закону № 481).

Отже, у разі зміни відомостей, зазначених у ліцензіях на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, Товариству необхідно  у місячний термін надати до органу ліцензування заяву щодо переоформлення ліцензії із зазначенням адреси місця торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами.

Разом з цим, однією із підстав анулювання ліцензії органом, який її видав, є встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії, та порушення термінів звернення до органу ліцензування щодо зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії (частина п’ятдесят четверта статті 15 Закону № 481).

 

До запитання 3.

Основні засади господарювання в Україні і господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання, а також між цими суб’єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання регулюються Господарським кодексом України (далі - ГКУ).

Відповідно до частини першої статті 42 ГКУ підприємництво (господарська комерційна діяльність) - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Врегулювання питань господарських правовідносин між суб’єктами господарювання не належить до сфери компетенції Державної податкової служби України.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.