X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.12.2023 р. № 4886/ІПК/16-31-07-05-11

Головне управління ДПС у    області за результатами розгляду звернення (далі – Підприємство) від № (вх. № від ), (далі – звернення) про надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє наступне.

У своєму зверненні Підприємство повідомило, що є платником податку на загальній системі оподаткування, займається оптово-роздрібною торгівлею та перебуває на обліку у відповідних контролюючих органах. На поточний рахунок Підприємства почали надходити грошові кошти від покупців з різним змістом кодування в розрахункових рахунках, де не можливо ідентифікувати спосіб оплати за продані товари.

З наведеної практичної ситуації Підприємство просить роз’яснити:

1. Чи попадають дані платежі під поняття розрахункової операції і виникає обов’язок застосування РРО ?

2. При якому способі оплати можна не застосовувати РРО ?

 

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України
від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.

Звертаємо увагу, що дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання (далі – СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено статтею 3 такого Закону.

Обов’язок застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції СГ, які чітко визначенні законодавством, у тому числі, нормами його прямої дій, які встановлюють винятки із загальних правил.

Законодавство України встановлює однакові вимоги щодо фіскалізації як готівкових, так і безготівкових розрахунків, що здійснюються за допомогою платіжних терміналів (POS-терміналів) та платіжних сервісів (еквайрингу), що використовують реквізити платіжних карток продавців товарів (надавачів послуг) у мережі Інтернет та проводяться суб’єктами господарювання всіх форм власності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, тому, обов’язок суб’єкта господарювання застосовувати РРО/ПРРО, при отриманні оплати за товари (послуги), залежить не від форми оплати, а виникає відповідно до способу її здійснення.

Поряд з цим, пунктом 2 статті 9 Закону № 265 встановлено пільгу, відповідно до якої, РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні банківських операцій.

Враховуючи викладене, та як відповідь на питання 1 та 2 повідомляємо, що ідентифікація джерела надходжень та здійснення такої ідентифікації відноситься до компетенції банків, які безпосередньо обслуговують Ваші рахунки, та Національного банку України, та відбувається в виписках про рух коштів на рахунках.

Водночас, відповідно пільги встановленої пунктом 2 статті 9 Закону №265, якщо Підприємство надає покупцю для оплати за товар реквізити свого поточного рахунку в форматі IBAN Registry:2009, NEQ,
ДСТУ-Н 7167:2010, і покупець самостійно здійснює оплату з їх використанням (шляхом переказу коштів замовниками із поточного рахунку на поточний рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку, а також у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку), то у такому випадку застосування РРО/ПРРО не є обов’язковим, оскільки оплата товарів буде відбуватися за допомогою різновиду банківських операції.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства яке було чинним на момент надання такої консультації.