X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.12.2023 р. № 4902/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства щодо визначення доходу у разі надання послуг по договору комісії, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомило, що є платником єдиного податку третьої групи зі ставкою 5 відсотків. Основним видом діяльності є надання послуг з нерегулярних пасажирських перевезень. При цьому такі послуги Товариство надає замовникам (споживачам) із залучення перевізників.

Водночас, Товариство планує здійснювати діяльність з нерегулярних пасажирських перевезень не як перевізник, а як посередник між перевізником та замовниками (споживачами) послуги з перевезення.

Згідно зі зверненням, з перевізниками Товариство планує укладати договори комісії за умовами яких перевізник виступатиме Комітентом (ініціатором доручення), а Товариство – Комісіонером (виконавцем доручення), який за плату від свого імені вчинятиме правочини, предметом яких є послуги перевезення пасажирів та багажу на транспортних засобах Комітента.

Разом з тим, в проекті договору комісії (далі – Проект), що надано Товариством до звернення у Розділі 1 «Предмет договору» Проекту зазначено: «1.1. Комісіонер зобов’язується, а Комітент доручає за плату, від свого імені, але за рахунок Комітента, що встановлені даним Договором, надати послуги з реклами, консультативні послуги та вчинити правочини (далі - Правочини), предмет яких є послуги перевезення пасажирів та багажу з водієм на транспортних засобах, зазначених у Додатку 1 до Договору (далі Послуги).»

У звернені зазначено, що на підставі договору комісії Товариство від свого імені планує укладати договори з третіми особами про надання послуг з нерегулярного перевезення пасажирів. Проте в Проекті зазначено, що Товариство надаватиме Комітентам (перевізникам) послуги в галузі реклами та консультативні послуги.

За інформацією зазначеною у зверненні Товариства, розмір комісійної плати визначається у сумі 10 відсотків від вартості укладених Товариством договорів з замовниками (споживачами) про надання послуг з нерегулярного перевезення пасажирів. Проте згідно Розділу 5 «Комісійна винагорода і порядок розрахунків» Проекту визначено: «5.1. Загальна ціна цього Договору складається із вартості наданих послуг (винагороди Комісіонера) та вартості Правочинів (коштів сплачених комітентом на відшкодування витрат, що будуть понесенні Комісіонером у зв’язку з виконанням ним своїх обов’язків за цим Договором).

Як зазначено у зверненні, оплата за послуги перевезення від споживачів надходитиме на розрахунковий рахунок Товариства, а на підставі договору комісії Товариство відраховуватиме (утримуватиме) комісійну плату з коштів споживачів і в подальшому залишок коштів перераховуватиме для перевізника (Комітента). Водночас в Проекті наданому Товариством зазначено: «5.4.1. Комісіонер в праві утримувати належну йому за даним Договором винагороду із всіх сум, що надійшли до нього на рахунок. Комісіонер протягом 5 (п’яти) банківських днів з дати отримання коштів від замовників, здійснює перерахування коштів Комітенту за виключенням винагороди Комісіонера, передбаченої умовами даного Договору».

Слід зазначити, що згідно Розділу 6 «Відповідальність Сторін за порушення Договору та вирішення спорів» Проекту у п. 6.5 даного розділу Проекту зазначено, що Товариство відповідає перед Комітентом за втрату або ушкодження транспортного засобу, що перебуває у Товариства. Проте предметом договору не є оренда транспортного засобу перевізника – Комітента, що може свідчити про інші умови взаємодії Товариства і перевізника.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

  1. Що вважається доходом Товариства: вся сума отриманих коштів від третіх осіб за договорами про надання послуг з нерегулярного перевезення пасажирів чи сума відрахованої (утриманої) комісійної плати відповідно до договору комісії?
  2. Якими документами платник податків має підтвердити, що укладені договори про надання послуг з нерегулярного перевезення пасажирів вчинені товариством (Комісіонером) на підставі договору комісії, укладеного з перевізником (Комітентом)?

 

Щодо першого і другого питання

Договір комісії є одним із різновидів посередницьких договорів.

Правове регулювання господарських відносини, зокрема, щодо договорів комісії, регулюється Цивільним кодексом України.

Статтею 1011 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) визначено, що за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Частиною 1 ст.1012 ЦКУ визначено, що договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії.

При цьому, істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну (ч. 3 ст.1012 ЦКУ).

Комітент повинен виплатити Комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії (ч. 1 ст. 1013 ЦКУ).

При цьому, ч.3 ст.1013 ЦКУ встановлено, що якщо договором комісії розмір плати не визначений, вона виплачується після виконання договору комісії виходячи із звичайних цін за такі послуги.

Тобто за договором комісії комітент оплачує посередницькі послуги, які надані йому комісіонером.

Законодавство встановлює певні правила виконання договору комісії, які визначають поведінку сторін за договором.

Згідно із ч.1 ст. 1014 ЦКУ Комісіонер зобов’язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, Комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.

При цьому згідно ст. 1023 ЦКУ Комітент зобов'язаний прийняти все належно виконане за договором комісії та оглянути майно, придбане для нього комісіонером, і негайно повідомити комісіонера про виявлені у цьому майні недоліки.

Згідно ст. 1021 ЦКУ комісіонер відповідає перед комітентом за втрату, недостачу або пошкодження майна комітента. Якщо при прийнятті комісіонером майна, що надійшло від комітента, або майна, що надійшло для комітента, будуть виявлені недостача або пошкодження, а також у разі завдання шкоди майну комітента комісіонер повинен негайно повідомити про це комітента і вжити заходів щодо охорони його прав та інтересів. Комісіонер, який не застрахував майно комітента, відповідає за втрату, недостачу, пошкодження майна комітента, якщо він був зобов'язаний застрахувати майно за рахунок комітента відповідно до договору або звичаїв ділового обороту.

Тобто, договір комісії повинен передбачати прийняття комісіонером майна, що надійшло від комітента, або майна, що надійшло для комітента.

Отже, ЦКУ визначає загальні вимоги для формування та виконання договорів комісії.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1  розділу XIV Кодексу.

Відповідно до пп. 2 п.292.1 ст.292 Кодексу визначено, що доходом платника єдиного податку для юридичних осіб є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3  ст. 292 Кодексу.

Пунктом 292.4 ст. 292 Кодексу визначено, зокрема, що у разі надання послуг, виконання робіт за договором комісії є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п.292.6 ст. 292 Кодексу).

Разом з тим, відповідно до п. 291.6 ст.291 Кодексу платники єдиного податку першої - третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі - готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей).

Таким чином, якщо суб’єкти господарювання для здійснення господарської діяльності використовують правочини у вигляді договорів комісії при укладанні таких договорів вони повинні відповідати вимогам глави 69 ЦКУ.

При цьому, оподаткування коштів, які надходять в рамках договору комісії залежить від сторони договору комітента чи комісіонера. Якщо в договорі комісії комітент є юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи, то доходом такого платника є вся сума коштів, отримана в рамках договору комісії. У разі якщо комісіонер виступає юридичною особою – платником єдиного податку, то в рамках договору комісії до складу його доходу включається тільки сума винагороди, що надійшла від комітента.

Водночас, для платників єдиного податку слід врахувати, що коли комісіонер на вимогу комітента самостійно утримує суму винагороди, відбувається взаємозалік зустрічних грошових зобов’язань (замість оплати послуг комісіонера в грошовій формі зменшуються зобов’язання комісіонера з перерахування належної комітентові виручки), що є порушенням вимог перебування на спрощеній системі оподаткування відповідно до п. 291.6 ст.291 Кодексу.

Слід зазначити, що необхідною умовою правильного застосування податкового законодавства є встановлення (з’ясування) всіх суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та детального вивчення всіх первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, оформленням яких вони супроводжувались, зокрема укладені договори.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).