Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.12.2023 р. № 4930/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства, та в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до інформації наведеної у зверненні, платник податку фізична особа – підприємець – платник єдиного податкуздійснює роздрібну торгівлю на території ринкового павільйону відповідно до договірних відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю та перебуває на другій групі платника єдиного податку на відміну від інших фізичних осіб – підприємців, які уклали договір з іншим ринком і перебувають на першій групі платника єдиного податку.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Якими параметрами та факторами є вибір в застосуванні спрощеної системи оподаткування для фізичної особи – підприємця, що здійснюють свою роздрібну торгівлю на території торгового ринкового павільйону Товариства з обмеженою відповідальністю?

2. Які фактори впливають на рішення щодо застосування спрощеної системи оподаткування для фізичної особи – підприємця, що мають договірні відносини з Товариством з обмеженою відповідальністю і результатом є друга група, і для фізичної особи – підприємця, що мають договірні відносини з іншою установою – перша група?

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1 розділу XIV Кодексу.

Відповідно до п. 291.3 ст. 291 Кодексу фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу XIV Кодексу, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному порядку.

Згідно з п.п. 1 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

При цьому відповідно до п. 2 Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 № 57/188/84/105 (далі – Правила торгівлі на ринках), ринок – це суб'єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов'язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій.

У торговельній зоні території ринку розташовують криті ринки, павільйони для торгівлі харчовою продукцією, лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи, криті і відкриті ряди для торгівлі рослинницькою продукцією, майданчики для продажу продукції з автомобілів, возів, причепів, відокремлені майданчики для торгівлі живими тваринами та птицею, підприємства по продажу продовольчих і промислових товарів, громадського харчування та побутового обслуговування (п. 2.1 розділу 2 Ветеринарно-санітарних правил для ринків, затверджених наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 04.06.1996 № 23).

Відповідно до п. 4 Правил торгівлі на ринках,торгівлю на ринках можуть здійснювати фізичні особи – громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від форм власності.

Відповідно до п. 5 Правил торгівлі на ринкахза конструкцією ринки можуть бути криті, відкриті та комбіновані; за часом діяльності – постійно діючі або сезонні, ранкові та вечірні; за місцезнаходженням – міські, селищні та сільські; за видами економічної діяльності – з оптової торгівлі, з роздрібної торгівлі; за товарною спеціалізацією – з продажу продовольчих товарів, непродовольчих товарів, транспортних засобів, худоби та кормів, тварин і птахів, квітів тощо, а також змішані.

Крім того, згідно з розділом 1 Методичних рекомендацій щодо базових моделей ринків з продажу продовольчих та непродовольчих товарів, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 28.07.2004 № 281 торговельні ряди – це криті або відкриті прилавки (столи) або об'єкти дрібнороздрібної торговельної мережі (кіоски, палатки, ларьки, павільйони тощо), розташовані на замощених або заасфальтованих ділянках територій ринків чи на автономних територіях, відведених у встановленому порядку.

Пунктом 3 розділу І Правил пожежної безпеки на ринках України, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2017 № 470, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 червня 2017 року за № 795/30663 встановлено, що павільйони – торговельний об'єкт у роздрібній торгівлі, що призначений для організації продажу товарів кінцевим споживачам, розміщений в окремій споруді полегшеної конструкції та має торговельну залу для покупців.

Отже, фізична особа – підприємець, яка здійснює роздрібний продаж товарів з торговельного місця на ринку,розташованого у павільйоні,який належать ринку (перебуває на балансі ринку),може бути платником єдиного податку першої групи.

Разом з тим відповідно до п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відповідно до п. 296.10 ст. 296 Кодексу реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України
від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Таким чином, у разі якщо фізична особа – підприємець здійснює роздрібний продаж товарів у власному приміщенні, яке не перебуває на балансі ринку, тобтоне може вважатися торговельним місцем на ринку, то такий підприємець належить виключно до другої або третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідає вимогам, встановленим для відповідної групи.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

_____________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.