Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.12.2023 р. № 4940/ІПК/26-15-04-02-08

Головне управління ДПС у м. Києві на звернення Товариства щодо справляння плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності), керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 № 2755-VI, зі змінами (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Товариство поінформувало, що на підставі договорів оренди, укладених з органом місцевого самоврядування (далі – Договори) користувалось та сплачувало орендну плату за землю за три земельні ділянки комунальної власності (далі – Ділянки), що розташовані в м. Києві, зокрема:

• ділянка (кадастровий номер …………..:….:….:……) – Договір від 09.11.2005 № …..-……… на підставі Постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2023 по справі № …………….. визнано недійсним;
•   ділянка (кадастровий номер …………..:….:….:……) – Договір від 10.11.2005 № …..-………Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 по справі № …………….. встановлено, що строк дії Договору сплинув 11.10.2010 і з цього часу Товариство позбавлено правом користування Ділянкою;
•  ділянка (кадастровий номер …………..:….:….:……) – термін дії Договору закінчився 27.11.2017.

Товариство посилаючись на норми чинного законодавства запитує чи підлягають сплаті плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) (далі-Плата) за 2023 рік вищезазначені Ділянки.

Кодекс визначає, що Плата справляється у двох формах: земельний податок із власників та постійних користувачів земельних ділянок (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Кодексу) та орендна плата за надання у строкове користування земельної ділянки державної або комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Обов’язок зі справляння земельного податку настає у власників земельних ділянок та/або землекористувачів з дня виникнення права власності або права користування земельними ділянками (п. 287.1 ст. 287 Кодексу), на підставі даних Державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 Кодексу).

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (ст. 288 Кодексу).

Договірні відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним та Цивільним кодексами України, Законом України «Про оренду землі», а також Договором.

Офіційним визнанням і підтвердженням державою факту набуття, зміни або припинення відповідного права, у тому числі припинення права оренди земельної ділянки, є державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (п. 1 част. першої ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

У зверненні не надано інформацію щодо державної реєстрації Товариством факту припинення права користування земельною ділянкою за Договорами.

Відповідно до част. 3 та 4 ст. 126¹ Земельного кодексу України сторона договору, яка бажає скористатися правом відмови від поновлення договору не пізніш як за місяць до дати закінчення дії такого договору, подає до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору. У разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору до дати закінчення дії такого договору після настання відповідної дати закінчення дії договору державна реєстрація речового права продовжується на той самий строк.

Враховуючи зазначене, у разі наявності державної реєстрації припинення прав користування Ділянками, Товариство не є платником Плати.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 стаття 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).