Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.12.2023 р. № 4943/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства щодо отримання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування податкового законодавства стосовно строків погашення податкових векселів та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Товариство просить роз'яснити:

1. Якщо податковий орган звернувся до нотаріуса, що здійснює опротестування векселя - чи повинен податковий орган письмово запросити на процедуру опротестування векселедавця та банк? Запрошення має виходити від податкового органу, який ініціював опротестування, чи від нотаріуса під час вивчення наданих матеріалів податковим органом?

2. Якщо підприємством, яке видало податковий вексель (з категорії тих, які видаються до отримання або ввезення на митну територію України нафтопродуктів та/або речовин, що використовуються як компоненти моторних палив), вчасно подано документи, що підтверджують цільове використання, а також здійснено оплату акцизного податку у частині нецільового використання, чи повинен податковий орган надавати інформацію про часткове погашення при здійсненні із податковим векселем наступних дій?

3. Якщо податковий орган встановлює або невідповідність документів, або відсутність якихось з них, маючи право письмово направити на доопрацювання та попросити доповнити перелік документів наступними, однак не здійснив такого запиту ­чи можна вважати, що такі документи відповідають усім вимогам вексельного законодавства?

4. Чи складає строк на опротестування векселя 5 днів, якщо векселедавцем  вчасно подано документи, що підтверджують цільове використання та з боку векселедержателя відсутні письмові зауваження чи вимоги на доопрацювання таких документів? Чи можна вважати, що такі документи прийняті податковим органом: та вексель є погашеним?

5. Чи відповідає аваліст за зобов'язанням авальованого ним податкового векселя відповідно за тексту податкового векселя? Чи повинні учасники вексельного обігу внести зміни до податкового векселя у разі законодавчого продовження дії строків такого векселя, які настали після вчинення авалю, зважаючи на ст. 69 Конвенції, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, від 07.06.30 (дата приєднання України 06.07.99)?

6. В системі податкових органів ведеться система електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, в якій своєчасно відображені всі операції – чи є інформація з цієї системи підставою для підтвердження дійсності вимоги на оплату за векселем?

7. Чи має право податковий орган розглядати порушені питання у власному апеляційному підрозділі, чи банк повинен звертатись до суду?

 

Щодо питання 1

 

Відповідно до п.п. 14.1.172¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу індивідуальна податкова консультація - роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Згідно із п. 52.1 ст. 52 Кодексу за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган.

Отже, питання щодо вчинення нотаріальних дій нотаріусами не належить до питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, щодо яких статтею 52 Кодексу передбачено надання індивідуальних податкових консультацій.

Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлює Закон України від 02 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат».

Щодо питань 2, 3, 4

 

Відповідно до п.п. 14.1.176 п. 14.1 ст. 14 Кодексу податковий вексель, авальований банком (податкова розписка) (далі - податковий вексель для цілей розділу VI цього Кодексу), - простий вексель, авальований банком, що видається векселедавцем, зокрема, до отримання з нафтопереробного підприємства нафтопродуктів, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, або до ввезення нафтопродуктів, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, на митну територію України і є забезпеченням виконання ним зобов’язання сплатити суму акцизного податку у строк, визначений статтями 225, 229 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 14.1.22 п. 14.1 ст.14  Кодексу векселедавець для цілей розділу VI цього Кодексу - суб'єкт господарювання - виробник, який одержує:

з акцизного складу спирт етиловий для виробництва алкогольних напоїв, визначених статтею 225, а також для виробництва окремих видів продукції, визначених пунктом 229.1 статті 229 розділу VI цього Кодексу;

з нафтопереробного підприємства або ввозить на митну територію України нафтопродукти, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, для їх використання залежно від напряму, визначеного пунктами 229.2 – 229.8 статті 229 розділу VI цього Кодексу.

Векселедержатель для цілей розділу VI – контролюючий орган за місцем реєстрації векселедавця (п.п. 14.1.23 п. 14.1 ст 14 Кодексу).

Статтею 229 Кодексу визначено особливості оподаткування деяких підакцизних товарів залежно від напряму його використання, зокрема:

нафтопродуктів, вироблених в Україні та ввезених в Україну, що використовуються в якості сировини для нафтохімічної промисловості    (п. 229.2 – 229.3 ст. 229 Кодексу);

нафтопродуктів, вироблених в Україні та ввезених в Україну, що використовуються в якості сировини для хімічної промисловості (п. 229.4 – 229.5 ст. 229 Кодексу);

речовин, що використовуються як компоненти вироблених в Україні та ввезених в Україну моторних палив, які використовуються як сировина для хімічної промисловості (п. 229.6 – 229.7 ст. 229 Кодексу);

бензинів авіаційних та палива для реактивних двигунів (п. 229.8 ст. 229 Кодексу).

Пунктом 44 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, встановлено оподаткування за ставкою акцизного податку 0 євро за 1000 літрів важких дистилятів (газойлів) та біодизелю та його сумішей (що не містять або містять менш як 70 мас. % нафти або нафтопродуктів, одержаних з бітумінозних порід) на основі моноалкільних складних ефірів жирних кислот (далі – важкі дистиляти та біодизель), що вироблені в Україні або ввезені на митну територію України, якщо замовником такого пального згідно з умовами договору є Міністерство оборони України.

Пунктами 229.2 – 229.8 ст 229 Кодексу та п. 44 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу передбачено видання податкового векселя на суму акцизного податку до отримання або ввезення зазначених у цих пунктах видів пального.

Податковий вексель вважається погашеним у разі документального підтвердження факту цільового використання:

легких та важких дистилятів виключно як сировини у виробництві етилену (п.п. 229.2.10 п. 229.2 та п.п. 229.3.13 п. 229.3 ст. 229 Кодексу);

нафтопродуктів виключно як сировини для виробництва у хімічній промисловості (п.п. 229.4.10 п. 229.4 та п.п. 229.5.12 п. 229.5 ст. 229 Кодексу);

виключно як сировини для виробництва в хімічній промисловості речовин, що використовуються як компоненти моторних палив (п.п. 229.6.9 п. 226.9 та п.п. 229.7.11 п. 229.7 ст. 229 Кодексу).

Відповідно до п.п. 229.8.10 п. 229.8 ст. 229 Кодексу податковий вексель без сплати коштами зазначеної в ньому суми акцизного податку погашається у разі підтвердження факту цільового використання бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів протягом строку, на який виданий такий вексель, шляхом реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) на операції з:

1) заправлення повітряних суден бензинами авіаційними або паливом для реактивних двигунів, складених суб'єктами господарювання, які здійснюють авіапаливозабезпечення згідно з чинним сертифікатом на відповідність вимогам авіаційних правил України на здійснення наземного обслуговування, виданим уповноваженим органом з питань цивільної авіації, або суб'єктами господарювання, які мають посвідчення про допуск до експлуатації постійного злітно-посадкового майданчика, видане уповноваженим органом з питань цивільної авіації відповідно до вимог авіаційних правил України;

2) реалізації бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів суб'єктам літакобудування, на яких поширюється дія норм статті 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості», складених платником податку, який здійснює таку реалізацію;

3) реалізації бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів замовникам, які здійснили закупівлю для забезпечення потреб держави або територіальної громади відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», складених платником податку, який здійснює таку реалізацію;

4) реалізації бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву, складених платником податку, який здійснює таку реалізацію.

Підпунктом 229.8.10 п. 229.8 ст. 229 Кодексу визначено, зокрема порядок погашення податкового векселя без сплати коштами зазначеної в ньому суми акцизного податку. Так, зокрема за операціями, визначеними:  у підпункті 1 цього підпункту - вексель погашається на підставі акцизних накладних, зареєстрованих в ЄРАН, суб'єктами господарювання, виходячи з обсягів пального, зазначених в таких акцизних накладних; у підпунктах 2 - 4 цього підпункту - вексель погашається на підставі копій первинних документів та договорів на реалізацію пального, що підтверджують реалізацію пального по всьому ланцюгу реалізації пального від виробника/імпортера до суб'єктів, визначених у підпунктах 2 - 4 цього підпункту, поданих до контролюючого органу, та акцизних накладних, складених на такі операції та зареєстрованих в ЄРАН.

Податковий вексель без сплати коштами зазначеної в ньому суми акцизного податку за операціями, визначеними п. 44 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, погашається на підставі копій первинних документів та договорів на реалізацію пального, що підтверджують реалізацію пального по всьому ланцюгу реалізації пального від виробника/імпортера до суб'єкта, визначеного цим пунктом, поданих до контролюючого органу, та акцизних накладних, складених на такі операції та зареєстрованих у ЄРАН.

Підпунктом 229.8.10 п. 229.8 ст. 229 Кодексу та п. 44 підрозділу 5     розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу передбачено врахування при погашенні податкового векселя суми акцизного податку, сплаченої виробником/імпортером до закінчення строку, на який видано податковий вексель.

Підпунктом 229.8.10 п. 229.8 ст. 229 Кодексу та п. 44 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу встановлено здійснення векселедержателем перевірки документів, наданих виробником/імпортером для погашення податкового векселя – протягом п’яти  робочих днів з дня їх отримання. За результатами перевірки векселедержатель приймає рішення про погашення податкового векселя або про здійснення процедур, передбачених п.п. 229.8.11 п. 229.8 ст. 229 Кодексу (для бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів) або п. 44 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу (важких дистилятів та біодизелю).

Відповідно до п.п. 229.8.11 п. 229.8 ст. 229 Кодексу, п. 44 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу у разі якщо передбачений цим пунктом податковий вексель не погашено в установлений строк, векселедержатель протягом п'яти робочих днів, наступних за останнім днем строку, на який видано податковий вексель, здійснює протест такого векселя у неплатежі згідно із законодавством та протягом одного робочого дня з дати вчинення протесту звертається до банку, який здійснив аваль векселя, з опротестованим податковим векселем.

Відповідно до п.п. 229.2.12 п. 229.2, п.п. 229.3.14 п. 229.3, п.п. 229.4.12 п. 229.4, п.п. 229.5.14 п. 229.5, п.п. 229.6.11 п.229.6, п.п. 229.7.13 п. 229.7 ст. 229 Кодексу у разі якщо передбачений цим пунктом податковий вексель не погашено в установлений строк, векселедержатель здійснює протест такого векселя у неплатежі згідно із законодавством та протягом одного робочого дня з дати вчинення протесту звертається до банку, який здійснив аваль векселя, з опротестованим податковим векселем.

Отже, термін здійснення протесту векселя у неплатежі (протягом п'яти робочих днів, наступних за останнім днем строку, на який видано податковий вексель) встановлено п.п. 229.8.11 п. 229.8 ст. 229 Кодексу (для бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів) та п. 44 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу (для важких дистилятів та біодизелю, якщо замовником такого пального згідно з умовами договору є Міністерство оборони України).

Часткове погашення податкового векселя п. 229.2 – 229.8 ст. 229 Кодексу та п. 44 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу не передбачено. 

Обов’язок податкового органу надавати письмові зауваження векселедавцю, запитувати додаткову інформацію або направляти документи на доопрацювання платнику п. 229.2 – 229.8 ст. 229 Кодексу та п. 44 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу не встановлено.

Вексель вважається погашеним у випадку підтвердження цільового використання пального, яке встановлюється за результатами перевірки наданих векселедавцем контролюючому органу документів щодо підтвердження відповідно до п. 229.2 – 229.8 ст. 229 Кодексу та п. 44 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу цільового використання всього обсягу пального, на акцизний податок з якого видано такий податковий вексель, а не за фактом отримання документів від векселедавця.

Щодо питання 6

Відповідно до п. 232.1 ст. 232 Кодексу у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового в розрізі платників податку - розпорядників акцизних складів / акцизних складів пересувних та акцизних складів / акцизних складів пересувних за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та умовним кодом ведеться окремо облік обсягів пального або спирту етилового, що:

оподатковуються акцизним податком, у тому числі окремо за кожною відмінною ставкою податку;

оподатковуються на умовах, встановлених статтею 229 Кодексу;

не підлягають оподаткуванню;

звільняються від оподаткування.

У визначеній п. 232.3 ст.232 Кодексу формулі, за якою обчислюється обсяг пального або спирту етилового, на який платник податку має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування, а також коригування до заявок на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового в ЄРАН, враховуються, зокрема:

загальний обсяг пального або спирту етилового за отриманими платником податку акцизними накладними, зареєстрованими в ЄРАН, що підтверджено другим примірником акцизної накладної, зареєстрованим в ЄРАН, та розрахунками коригування до таких акцизних накладних, зареєстрованими в ЄРАН, який збільшує обсяг пального або спирту етилового, який обчислюється за формулою;

загальний обсяг пального або спирту етилового за виданими платником податку акцизними накладними, зареєстрованими в ЄРАН, та розрахунками коригування до таких акцизних накладних, зареєстрованими в ЄРАН, який зменшує обсяг пального або спирту етилового, який обчислюється за формулою.

Отже, в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового здійснюється облік обсягів, зокрема пального, а погашення податкових векселів здійснюється на підставі документів, які підтверджують цільове використання пального. 

При цьому акцизна накладна, зареєстрована в ЄРАН, є обовязковим документом для підтвердження цільового використання пального, зазначеного у п. 229.8 ст. 229 Кодексу (бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів) та п. 44 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу (важких дистилятів та біодизелю).

 

Щодо питання 5

 

Згідно з п.п. 14.1.1 п. 14.1 ст. 14 Кодексу аваль – вексельне поручительство, згідно з яким банк бере на себе відповідальність перед векселедержателем за виконання векселедавцем оплати податкового векселя, яке оформляється шляхом проставляння гарантійного напису банку на кожному примірнику податкового векселя.

Отже, банк - аваліст відповідає перед векселедержателем (контролюючим органом) за виконання векселедавцем зобов’язань щодо оплати податкового векселя.

Відповідно до п.п. 229.2.12 п. 229.2, п.п. 229.3.14 п. 229.3, п.п. 229.4.12 п. 229.4, п.п. 229.5.14 п. 229.5, п.п. 229.6.11 п.229.6, п.п. 229.7.13 п. 229.7, п.п. 229.8.11 п. 229.8 ст. 229 Кодексу та п. 44 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу банк-аваліст після звернення векселедержателя до банку з опротестованим векселем зобов'язаний не пізніше операційного дня, що настає за датою звернення векселедержателя з опротестованим податковим векселем, переказати векселедержателю суму, зазначену в податковому векселі.

Пунктами  229.2 – 229.8 ст. 229 Кодексу та п. 44 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу не передбачено внесення будь-яких змін до податкового векселя.

 

Щодо питання 7

 

Пунктом 56.1 статті 56 Кодексу передбачено можливість оскарження в адміністративному порядку рішень, прийнятих контролюючим органом.

Відповідно до ст. 8 Закону України від 5 квітня 2001 року № 2374-ІІІ «Про обіг векселів» зі змінами вексель, опротестований нотаріусом у встановленому законом порядку, є виконавчим документом.

Отже, опротестований податковий вексель не є рішенням, прийнятим контролюючим органом, яке може бути оскаржене в адміністративному порядку, визначеному ст. 56 Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).

_____________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію