Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваші звернення щодо застосування спрощеної системи оподаткування та в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні платник податку повідомив, що планує здійснювати діяльність з надання послуг мийки авто на умовах самообслуговування. Споживачами будуть виключно фізичні особи. Послуги будуть надаватись через автомат для самообслуговування, який також приймає оплату готівкою та спеціальними картками (котрі містять інформацію про клієнта та суму авансового платежу, що проводиться також в цьому ж автоматі).
Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1. Чи може суб’єкт господарювання обрати першу групу спрощеної системи оподаткування, здійснюючи діяльність з надання послуг автомийки самообслуговування фізичним особам (у спосіб, наведений вище)?
2. Чи має право фізична особа – підприємець – платник єдиного податку першої групи у такій діяльності використовувати для ідентифікації клієнта та списання частини авансу спеціальні картки (описані вище)?
Щодо першого питання
Відповідно до п.п. 1 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до першої групи платників єдиного податку відносяться фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Перелік видів послуг, які відносяться до побутових послуг населенню та надаються платниками єдиного податку першої та другої груп, визначено п. 291.7 ст. 291 Кодексу.
При цьому згідно із п.п. 5 п. 298.3 ст. 298 Кодексу у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обов'язкові відомості, зокрема обрані суб'єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010.
Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010 (далі – КВЕД ДК 009:2010) затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 (далі – Наказ № 457).
Абзацом другим п. 1 Наказу № 457 визначено, що основне призначення Класифікації видів економічної діяльності – визначати та кодувати основні та другорядні види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців.
Крім того, Державним комітетом статистики України наказом від 23.12.2011 № 396 затверджено Методичні основи та пояснення до позицій Класифікації видів економічної діяльності.
Так, клас 45.20 «Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів» включає, зокрема миття, полірування тощо.
Також слід зазначити, що перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, визначено п. 291.5 ст. 291 Кодексу.
Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку може перебувати на першій групі за умови, що діяльність з надання послуг мийки авто на умовах самообслуговування, відноситься до переліку побутових послуг, визначених п. 291.7 ст. 291 Кодексу. При цьому такі послуги повинні надаватись безпосередньо населенню.
Разом з цим з питання віднесення зазначеного виду діяльності до видів діяльності, перелік яких наведено у п. 291.7 ст. 291 Кодексу, Ви можете звернутися до Державної служби статистики України.
Щодо другого питання
Згідно з п. 291.6 ст. 291 Кодексу платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі – готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей).
Пунктом 292.6 ст. 292 Кодексу визначено, що датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).
При цьому п. 3 ст. 1 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» безготівкові розрахунки – перерахування коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів, а також перерахування надавачами платіжних послуг коштів, внесених платниками готівкою, на рахунки отримувачів.
Відповідно до п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Кодексу платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, зокрема у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 Кодексу (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів), – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків.
Враховуючи вищезазначене, нормами розділу ХІV Кодексу розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) повинні здійснюватися виключно у грошовій (готівковій та/або безготівковій) формі. Оскільки спеціальні картки є механізмом розрахунку не у грошовій формі, то такий розрахунок не дає права фізичній особі – підприємцю застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку і звітності.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
_____________________________________________________________________________
Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |