Державна податкова служба України розглянула звернення …………………….. про надання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.
Відповідно до звернення Підприємець є платником єдиного податку 2 групи, здійснює реалізацію різноманітних товарів (за виключенням підакцизних та тих, вільний обсяг яких заборонений) через мережу Інтернет, з доставкою товарів покупцям компанією «Нова Пошта». У зв’язку із складністю розуміння законодавства у сфері здійснення розрахунків за товар Підприємець звернувся до податкового органу із наступним запитанням:
1. У випадку реєстрації повернення товарів, непроданих у зв’язку з неявкою покупця, яка дата (який термін) допускається для створення операції повернення товарів?
2. Чи може у таких випадках, дата створення операції повернення товарів не співпадати, (бути більш пізнішою) з датою квитанції від служби доставки про повернення відправлення та чеку?
3. Якщо так, то який допустимий проміжок часу від дати квитанції від служби доставки про повернення товару до дати створення операції повернення товару?
Оскільки питання у запиті є пов’язаними по суті, то відповідь на них надається одночасно.
Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 липня 2016 року за
№ 918/29048, реєстрація продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією.
Розрахунковий документ на повну суму проведеної операції, створений у паперовій та/або електронній формі, надається особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяги введені в режимі реєстрації.
Наголошуємо, що обов’язком саме продавця товарів є організація надання інформації щодо підтвердження повернення товарів без їх продажу від служби доставки.
Таким чином, у випадку не отримання або відмови від товару покупцем, при відправці їх за допомогою служб доставки достатньо в режимі реєстрації провести операцію повернення товарів на підставі квитанції (інших підтвердних документів) від служби доставки про повернення відправлення та чеку РРО/ПРРО, в яких такі товари ідентифіковані.
Операція повернення товарівмає бути проведена через РРОна підставі квитанції від служби доставки в день отриманнясуб’єктом господарювання квитанцій від служби доставки, а у випадку отримання квитанції після закінчення робочого дня, з урахуванням його режиму роботи.
Жодних актів на повернення коштів складати не потрібно, так як такі акти складаються лише у випадках повернення коштів покупцю, а сума повернення перевищує 100 гривень.
У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства яке було чинним на момент надання такої консультації.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |