Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.12.2023 р. № 4968/ІПК/26-15-24-01-13-12

Головне управління ДПС у м. Києві, керуючись пунктом 52.2 статтею 52    глави 3 розділу II Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ)  розглянуло звернення щодо роз’яснення норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні повідомив, що з дружиною у спільній сумісній власності є земельна ділянка, яка набута  в період шлюбу без визначення частин, власником землі в земельному кадастрі є дружина.

У зв’язку з цим, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію, щодо питання: чи може платник здійснити оплату земельного податку згідно з отриманим податковим повідомленням – рішенням з власного рахунку, якщо власником землі в земельному кадастрі є дружина?.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються ПКУ (п. 1.1 ст. 1 ПКУ).

Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ плата за землю – це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельний податок – обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Власники земельних ділянок – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно (п.п. 14.1.34 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку (п. 38.2 ст. 38 ПКУ).

Відповідно до ст. 269 ПКУ платниками плати за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування та платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Підставою для нарахування земельного податку, зокрема, є: дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).

Отже, платником земельного податку є власник земельних ділянок, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 глави 3 розділу  II ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.