Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.01.2024 р. № 75/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення Підприємства щодо необхідності нарахування податкових зобов’язань з ПДВ згідно з пунктом 198.5 статті 198 розділу V Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ, повідомляє.

Як зазначено у зверненні, згідно з наказом Обласного комунального підприємства (далі – Наказ) Підприємство є правонаступником іншого суб’єкта господарювання (далі – Підприємство-1), яке було припинене відповідно до зазначеного Наказу. Підприємство-1 з 07.04.2022 перебувало на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку за ставкою 2 відсотки доходу (далі – спрощена система оподаткування за ставкою 2 відсотки).

У липні 2023 року на підставі Наказу було затверджено передавальний акт балансових рахунків, необоротних і оборотних активів, зобов’язань та документів, які підтверджують речові права на земельні ділянки, нерухоме майно та інше.

Враховуючи викладене, Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо необхідності нарахування Підприємством та Підприємством-1 податкових зобов’язань з ПДВ згідно з пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ та складання відповідних зведених податкових накладних за товарами, необоротними активами, які були придбані (виготовлені, ввезені на митну територію України) до початку використання спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відсотки  та використані (поставлені, реалізовані) в періоді застосування спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відсотки (питання 1, 2). 

Водночас звернення не містить інформації щодо усіх обставин діяльності Підприємств, про які йдеться у зверненні, зокрема щодо механізму припинення Підприємства-1 (ліквідація, реорганізація, перереєстрація тощо) та чи було скасовано (та у якому періоді) Підприємству-1 реєстрацію платника ПДВ, а також щодо умов правонаступництва Підприємства (зокрема, чи переносилася сума від'ємного значення, що підлягала включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду Підприємства-1 (у разі її наявності), до складу податкового кредиту Підприємства). Також надана у зверненні інформація не дає чіткого розуміння, чи використовувало (та протягом якого періоду) Підприємство   спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відсотки. У зв’язку з цим ДПС надає роз’яснення загальних норм податкового законодавства щодо питань, порушених у зверненні.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Особливості застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності визначено розділом ХІV та підрозділом 8 розділу ХХ ПКУ.

Відповідно до пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ тимчасово, з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, але не пізніше ніж до 1 серпня 2023 року, положення розділу XIV ПКУ застосовувалися з урахуванням особливостей, визначених зазначеним пунктом.

Згідно з підпунктом 9.5 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ платники єдиного податку третьої групи, які використовували спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відсотки, звільнялися від обов’язку нарахування та сплати ПДВ за операціями з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, а також від подання податкової звітності з ПДВ, а їх реєстрація платником ПДВ була призупиненою.

Під призупиненням реєстрації платником ПДВ для цілей пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ розуміється, що для платників єдиного податку третьої групи, які використовували спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відсотки, призупинялися права та обов’язки, встановлені розділом V та підрозділом 2 розділу ХХ ПКУ на період використання особливостей оподаткування, встановлених пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ.

Платник податку має право самостійно (шляхом подання заяви) відмовитися від використання особливостей оподаткування, передбачених пунктом, з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення. У такому разі платник податків вважається таким, що застосовує систему оподаткування, на якій він перебував до обрання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, крім випадку, якщо у заяві про відмову від використання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, платник податку зазначив про перехід на сплату інших податків і зборів. За товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість до початку застосування особливостей оподаткування, встановлених цим пунктом, які використані (поставлені, реалізовані) платником єдиного податку третьої групи в період застосування особливостей оподаткування, встановлених цим пунктом, в операціях, що не є об'єктом оподаткування, платник податку на додану вартість зобов'язаний не пізніше останнього дня звітного періоду, в якому здійснено відновлення його реєстрації платником податку на додану вартість, нарахувати податкові зобов'язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ (підпункт 9.9 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ).

Платники єдиного податку третьої групи, які станом на 31 липня 2023 року використовували особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, та не відмовилися від їх використання самостійно, з 1 серпня 2023 року автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ (підпункт 9¹.1 пункту 9¹ підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ).

Підпунктом 9¹.2 пункту 9¹ підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ передбачено, що платники податків, у яких була призупинена реєстрація платником податку на додану вартість відповідно до підпункту 9.5 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ та яким з 1 серпня 2023 року автоматично відновлено права та обов’язки, встановлені розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ, за товарами, необоротними активами, придбаними/виготовленими/ввезеними на митну територію України з податком на додану вартість до початку застосування особливостей оподаткування, встановлених пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, які використані (поставлені, реалізовані) в період застосування особливостей оподаткування, встановлених пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, зобов’язані не пізніше 31 жовтня 2023 року нарахувати податкові зобов’язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX ПКУ.

Порядок реєстрації особи як платника ПДВ та анулювання реєстрації платника регулюється статтями 180 - 184 розділу V ПКУ.

Пунктом 184.1 статті 184 розділу V ПКУ встановлено, що реєстрація особи як платника ПДВ діє до дати анулювання реєстрації як платника податку такій особі, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у випадках, визначених у підпунктах «а» - «з» пункту 184.1 статті 184 розділу V ПКУ.

З моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних (пункт 184.5 статті 184 розділу V ПКУ).

У разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації (пункт 184.6 статті 184 розділу V ПКУ).

Якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону (пункт 184.7 статті 184 розділу V ПКУ).

Відповідно до пункту 198.7 статті 198 розділу V ПКУ сума від'ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується шляхом приєднання, злиття, перетворення, підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника у наступному періоді після підписання передавального акта відповідно до законодавства. Таке перенесення здійснюється в разі, якщо сума від'ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується, підтверджена документальною перевіркою контролюючого органу.

Згідно з пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях, у тому числі в негосподарській діяльності платника податку.

Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань,  на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ.

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Таким чином, за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними (виготовленими, ввезеними на митну територію України) з ПДВ до переходу на спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відсотки, які були використані (поставлені, реалізовані) у періоді використання спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відсотки, платник податку після переходу на загальну систему оподаткування (відновлення реєстрації платником ПДВ) зобов’язаний у терміни, визначені ПКУ, за такими товарами/послугами, необоротними активами нарахувати податкові зобов’язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ, оскільки такі товари/послуги, необоротні активи використані в операціях, що не є об’єктом оподаткування.

Кожен конкретний випадок стосовно порядку нарахування податкових зобов’язань з ПДВ (у тому числі передбачених пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ) та складання податкових накладних має розглядатися за умови чіткої деталізації усіх обставин здійснення господарської діяльності платника податку та з урахуванням умов договорів, інших документів, оформлених  в межах здійснення такої господарської діяльності (операцій).

Згідно зі статтею 36 розділу І ПКУ платники податку повинні самостійно визначати відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).