Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.01.2024 р. № 78/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування ПДВ операцій зі справляння плати за транспортні послуги у приміському та міжміському пасажирському транспорті та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, між Товариством, яке є оператором автоматизованої системи обліку оплати проїзду (далі – оператор), та підприємствами, які надають транспортні послуги у приміському та міжміському пасажирському транспорті (перевізниками) укладено договори, згідно з якими оператор надає перевізникам послуги, зокрема, із забезпечення організації оплати/реєстрації проїзду.

Кошти від придбання та поповнення електронних квитків, що сплачуються пасажирами, надходять на рахунок  оператора у фінансовій установі. Такі отримані від пасажирів кошти оператор перераховує перевізникам за вирахуванням своєї винагороди, яка становить 10% суми коштів, які надійшли як оплата вартості перевезень.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо визначення бази оподаткування з метою нарахування податкових зобов’язань та складання податкової накладної за операцією з постачання зазначених у зверненні послуг.

Згідно зі статтею 28 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97 «Про місцеве самоврядування в Україні» до власних повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні, транспортні та інші послуги.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України 29 червня 2004 року № 1914-IV  «Про міський електричний транспорт» (далі – Закон № 1914) електронний квиток - проїзний документ встановленої форми, який після реєстрації в автоматизованій системі обліку оплати проїзду дає право пасажиру на одержання транспортних послуг.

Відповідно до статті 1 глави І розділу І Закону України 29 червня 2004 року № 2344-IІІ  «Про автомобільний транспорт» автоматизована система обліку оплати проїзду - програмно-технічний комплекс, призначений для здійснення обліку наданих транспортних послуг за допомогою електронного квитка.

Електронний квиток - проїзний документ встановленої форми, який після реєстрації в автоматизованій системі обліку оплати проїзду дає право пасажиру на одержання транспортних послуг.

Автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктом «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 ПКУ, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Пунктами 201.1 та 201.10 статті 201 ПКУ  встановлено, що при здійсненні операції з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

При визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій платники податку повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку -  превалювання сутності над формою, згідно з яким операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (найменування) (стаття 4 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Приймаючи до уваги те, що послуга із перевезення надається пасажиру безпосередньо перевізником, слід враховувати, що проїзний документ (квиток, у тому числі електронний) є договором на перевезення, що укладається між пасажиром і відповідним перевізником, а тому не може бути об'єктом договору між іншими учасниками процесу продажу проїзних документів, та не може бути підставою ні для визначення податкових зобов'язань, ні для формування податкового кредиту в особи, яка лише надає послуги, пов’язані з продажем та поповненням таких проїзних документів та перерахуванням плати за них до перевізника.

Таким чином, суб'єкт господарювання, який не є перевізником (не надає послуги перевезення) та є лише учасником процесу оформлення (продажу, поповнення) перевізних документів (зокрема, здійснює прийом коштів за квитки (у тому числі електронні) та їх подальше перерахування перевізникам), визначають свої податкові зобов'язання з ПДВ виходячи лише з вартості наданих ними послуг, пов’язаних з продажем (поповненням) таких проїзних документів (комісійної винагороди), без урахування вартості перевезення, що перераховується ними  перевізнику.

На дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну за операцією з  постачання послуг з організації продажу (поповнення) електронних проїзних документів, на особу (перевізника), яка сплачує йому винагороду за надання таких послуг, виходячи з вартості такої винагороди.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПКУ).