X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.01.2024 р. № 89/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодексу), розглянула звернення щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства, та в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, фізична особа – громадянка України з (…)разом із сімʼєю перебуває у(…). Платником податків (…)отримано дозвіл на прихисток і має зареєстроване місце проживання у(…).

З того часу платник податків приїздила на територію України короткостроково, в сукупності перебування до 10 календарних днів.

В Україні (на підконтрольній території) платник податків не має нерухомого майна, не має постійного місця проживання, не зареєстрований як субʼєкт підприємницької діяльності в Україні, не обслуговується в банківських установах, не працевлаштована та не є учасником/бенефіціаром юридичних осіб.

Платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи є наведені обставини достатньою підставою для того, щоб
платник податків був ідентифікованим податковим органом як особа, що
не є резидентом в цілях оподаткування в межах п.п. 14.1.213 п. 14.1ст. 14 Кодексу?

2. Якщо податковий орган в цілях оподаткування ідентифікує платника податків як особу, що не є резидентом України за даних обставин, то з якого часу слід вважати, що платник податків втратив статус резидента?

Поняття «резидент» та умови набуття платником податку статусу податкового резидента визначено п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Так, фізична особа вважається резидентом України, якщо вона має місце проживання в Україні.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні.

Якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні.

У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім'ї або її реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності.

Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Одночасно відповідно до п.п. «в» 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Кодексу фізичні особи, які не є резидентами України, вважаються нерезидентами.

Таким чином, якщо за жодним з критеріїв, визначених абзацами першим – четвертим п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, фізична особа не може бути визнана резидентом України, то така особа може вважатися нерезидентом.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.