Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.01.2024 р. № 94/ІПК/99-00-21-02-01 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо подання фінансової звітності у складі податкової декларації та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Нерезидент є юридичною особою за законодавством Республіки «», яке взято на облік як нерезидент – платник податку на прибуток підприємств та здійснює господарську діяльність на території України через Представництво.

Згідно з рішенням Нерезидента Представництво веде бухгалтерський облік та складає фінансову звітність за Нерезидента.

Через електронний кабінет платника податків Нерезидент подає Податкову декларації з податку на прибуток підприємств за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1415/27860 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 20.02.2023 № 101,зі змінами та доповненнями) (далі – Декларація), із зазначенням у полі 7.1 найменування та коду ЄДРПОУ Представництва, а Представництво – фінансову звітність.

У зверненні Представництво зазначає, що при поданні Нерезидентом Декларації та сплаті податку на прибуток підприємств виникають складнощі у вигляді:

автоматичного неприйняття Декларації;

некоректного відображення задекларованих Нерезидентом податкових зобов’язань та сплати цього податку в електронних кабінетах Нерезидента та Представництва;

необхідності подання уточнюючих розрахунків до Декларації;

необхідності подання Декларації у паперовій формі.

З метою усунення непорозумінь, пов’язаних з особливостями декларування та сплати податку на прибуток підприємств, а також складанням фінансової звітності  Представництво просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи може бути прийнята контролюючим органом як додаток до Декларації Нерезидента  фінансова звітність, складена Представництвом,яка по суті фактично відображає результати господарської діяльності власне самого нерезидента, який здійснює діяльність, через постійне представництво в Україні, та на складання якої від імені та за дорученням нерезидента представництво уповноважене відповідною резолюцією самого нерезидента?;

2. Які правила заповнення обов’язкових реквізитів фінансової звітності при поданні її Представництвом, зокрема, але не виключно, рядків (полів) «Підприємство», «Код ЄДРПОУ», «Територія за КАТОТТГ», «Організаційно-правова форма господарювання за КОПФГ», «Вид економічної діяльності за КДЕД», «Середня кількість працівників»?;

3. Як подавати фінансову звітність Представництву у якості додатку до Декларації Нерезидента в електронному вигляді, якщо технічно при поданні такої Декларації нерезидентом прикріпити її немає технічної можливості?;

4. Чи повинен контролюючий орган на підставі даних, вказаних у полі 7.1 Декларації, при перевірці, зокрема, обсягу оподаткованого прибутку Нерезидента брати до уваги подану фінансову звітність Представництва як додаток до декларації Нерезидента?

Щодо питання 1

Відповідно до абзацу першого підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 Кодексу постійне представництво – постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер.

При цьому, господарська діяльність – діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Положеннями підпункту 133.2.2 пункту 133.2 статті 133 Кодексу платниками податку на прибуток визначені, зокрема, нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом III Кодексу.

Таким чином, у нерезидента, який здійснює господарську діяльність на території  Україні через постійне представництво, яке відповідає визначенню підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, виникає  зобов’язання щодо сплати податку на прибуток за результатами такої діяльності.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Кодексу податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом.

Відповідно до абзацу першого пункту 46.2 статті 46 Кодексу платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 Кодексу.

Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються платниками податку згідно з цим абзацом за формою, визначеною згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 Кодексу (абзац другий пункту 46.2 статті 46 Кодексу).

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого пункту46.2 статті 46 Кодексу, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств та її невід’ємною частиною(абзац третій пункту 46.2 статті 46 Кодексу).

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Перелік та особливості оподаткування доходів нерезидента із джерелом їх походження з України визначені пунктом 141.4 статті 141 Кодексу.

Згідно з підпунктом 141.4.7 пункту 141.4 статті 141 Кодексу суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента.

Постійне представництво визначає обсяг оподатковуваного прибутку, отриманого протягом звітного (податкового) періоду, відповідно до принципу «витягнутої руки». Оподатковуваний прибуток постійного представництва має відповідати прибутку незалежного підприємства, що здійснює таку саму або аналогічну діяльність у таких самих або аналогічних умовах і діє в повній незалежності від нерезидента, постійним представництвом якого воно є.

Обсяг оподатковуваного прибутку постійного представництва розраховується відповідно до положень статті 39 Кодексу.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України
від 16 липня 1999 року № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996).

Вимоги Закону№ 996 поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, на представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, які зобов’язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність, а також на операції з виконання державного та місцевих бюджетів і складання фінансової звітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства (частина перша статті 2 Закону № 996).

Враховуючи зазначене, за результатами господарської діяльності нерезидента на території України через постійне представництво обов’язок щодо ведення бухгалтерського обліку та визначення фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку) у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності покладається на Представництво. При цьому, обов’язок обрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток, утримання податку з доходів із джерелом їх походження з України та подання Декларації покладається на Нерезидента як платника податку на прибуток, який здійснює діяльність на території України через  Представництво, та/або отримує доходи із джерелом походження з України.

Таким чином, разом з Декларацією нерезидента, який здійснює господарську діяльність на території України через постійне представництво подається фінансова звітність, складена представництвом, оскільки обрахунок об’єкта оподаткування здійснюється з оподатковуваного прибутку такого представництва.  

Водночас положення ст. 19 Кодексу передбачають, що справи, пов’язані зі сплатою податків платник податків веде особисто або через свого представника.

Особиста участь платника податків у податкових відносинах не позбавляє його права мати свого представника, як і участь податкового представника не позбавляє платника податків права на особисту участь у таких відносинах.

Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності.

Крім Кодексу питання представництва врегульоване нормами Цивільного кодексу України, зокрема статтями 237 та 244.

Таким чином, Нерезидент може наділити повноваженнями щодо сплати податку на прибуток підприємств та подання Декларації (у т. ч. фінансової звітності) відповідальну особу акредитованого (зареєстрованого, легалізованого) відокремленого підрозділу за умови, що така особа є представником платника податку із підтвердженням відповідних повноважень.

Щодо питання 2

Порядок подання фінансової звітності затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 (далі – Порядок), дія якого поширюється також на представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, які зобов’язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Згідно з абзацом чотирнадцятим пункту 2 Порядку платники податку на прибуток у визначених законом випадках подають податковим органам у порядку, передбаченому Податковим кодексом України для подання податкової декларації, проміжну (I квартал, перше півріччя, дев'ять місяців) та річну фінансову звітність.

Складання фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів, визначено Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013  № 73.

Водночас слід зазначити, що відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 20.08.2014 № 375, Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізацію єдиної державної податкової політики,  здійснює державне регулювання бухгалтерського обліку, фінансовоїзвітності, розробляє стратегію розвитку національної системи бухгалтерського обліку, визначає єдині методологічні засади бухгалтерського обліку та складення фінансової звітності, обов’язкової для всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності.

Отже, з питання відображення у фінансовій звітності інформації щодо заповнення відомостей про «Підприємство за ЄДРПОУ», «Територія за КАТОТТГ»,«Організаційно-правова форма господарювання за КОПФГ», «Вид економічної діяльності за КВЕД», «Середня кількість працівників»доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Щодо питань 3 та 4

Відповідно до пункту 42.4 статті 42 Кодексу платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Для осіб, які є фінансовими агентами, листування з контролюючим органом в електронній формі є обов’язковим у випадках, визначених Кодексом.

При цьому, керівник платника податків визначає, змінює перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет від імені платника податків, та визначає їхні повноваження (абзац другий пункту 42.6 статті 42 Кодексу).

Згідно з пунктом 49.3 статті 46 Кодексу податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

При цьому, подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Кодексу та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (із змінами і доповненнями).

Згідно з вимогами пункту 46.2 статті 46 Кодексу фінансова звітність, звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються до контролюючих органів разом з Декларацією та є її невід’ємною частиною.

Для визначення в Декларації об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств Нерезидентом використовуються дані фінансової звітності, яка складається Представництвом за результатами господарської діяльності на території України.

Загальні вимоги щодо складання податкової звітності визначено статтею 48 Кодексу, згідно з якою податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, передбачені підпунктами 48.3 та 48.4 статті 48 Кодексу.

Зокрема, у полі 7.1 Декларації зазначається інформація щодо:

повне найменування постійного представництва /відокремленого підрозділу, через який нерезидент здійснює діяльність в Україні» – повне найменування постійного представництва з документа про акредитацію (реєстрацію, легалізацію) відокремленого підрозділу нерезидента на території України;

        код за ЄДРПОУ постійного представництва – ідентифікаційний код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України, який є податковим номером або «Ідентифікатор об’єкта оподаткування (за відсутності коду ЄДРПОУ);        місцезнаходження постійного представництва/відокремленого підрозділу нерезидента – місцезнаходження постійного представництва нерезидента на території  України.

        Також у полі 7.1 зазначається найменування контролюючого органу за місцем обліку постійного представництва нерезидента.

        Одночасно повідомляємо, що при здійсненні контролю наявності поданих до Декларації додатків – форм фінансової звітності у випадках встановлення в Декларації позначки «постійного представництва нерезидента» пошук поданих раніше та зареєстрованих в центральній базі даних ДПС діючих форм фінансової звітності здійснюється за кодом постійного представництва нерезидента або за податковим номером платника, який подає Декларацію (враховуються зареєстровані в центральній базі даних ДПС діючі форми фінансової звітності, які подані до будь-якого контролюючого органу, а не лише до контролюючого органу, до якого подається Декларація).

        У разі, якщо нерезидент має кілька постійних представництв в різних регіонах України, нерезидент визначає оподатковуваний прибуток в порядку, встановленому підпунктом 141.4.7 пункту 141.4 статті 141 Кодексу окремо по кожному такому постійному представництву і окремо складає та подає Декларацію за неосновним місцем свого обліку, за місцем обліку таких постійних представництв.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.