Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.12.2023 р. № 4987/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення … щодо практичного застосування норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні повідомив, що є фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку другої групи, 06.03.2023 отримав рішення Управління Державної міграційної служби України про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне місце проживання до …. Для завершення оформлення документів для виїзду за кордон платнику необхідно отримати довідку про сплату податкових зобов’язань.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи потрібно припиняти підприємницьку діяльність для отримання довідки про сплату податкових зобов’язань для виїзду за кордон на постійне місце проживання, оскільки платник податків планує продовжити підприємницьку діяльність та надавати власне майно в оренду в Україні?

2. Чи можливо залишитись податковим резидентом України та сплачувати  податки в Україні?

3. Чи робить платника податків дозвіл на постійне місце проживання за кордоном автоматично нерезидентом України?

4. Чи можливо, отримавши довідку, продовжувати підприємницьку діяльність та сплачувати податки в Україні?

5. Чи правомірна вимога податкового органу щодо припинення підприємницької діяльності для отримання вищезазначеної довідки?

         Порядок подання фізичними особами – платниками податку на доходи фізичних осіб податкової декларації про майновий стан і доходи (далі –Декларація) встановлений ст. 179 Кодексу, згідно з п. 179.1 якої платник податку зобов'язаний подавати Декларацію відповідно до Кодексу.

         Абзацами першим, другим п. 179.3 ст. 179 Кодексу встановлено, що платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов'язані подати до контролюючого органу Декларацію не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду.

         Контролюючий орган протягом 30 календарних днів після надходження Декларації зобов'язаний перевірити визначене податкове зобов'язання, сплату належної суми податку і видати довідку про таку сплату та про відсутність податкових зобов'язань з цього податку, що подається до органів митного контролю під час перетину митного кордону і є підставою для проведення митних процедур.

         За зверненням платника податку контролюючий орган, до якого було подано Декларацію, видає довідку про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або про відсутність податкових зобов'язань) (далі – Довідка) за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 568, із змінами (далі – Наказ № 568) (п. 179.12 ст. 179 Кодексу).

         Відповідно до п.п. 2 - 4 Порядку оформлення і видачі довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або про відсутність податкових зобов'язань), затвердженого Наказом № 568 (далі – Порядок № 568), Довідка видається безоплатно на підставі: заяви платника податків про видачу Довідки за формою, наведеною у додатку до Порядку № 568 (далі – Заява) та поданої Декларації.

         Заява складається з обов'язковим посиланням на відповідний пункт Кодексу, яким передбачено видачу контролюючим органом Довідки, та зазначенням найменування підприємства (установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано платником податків.

         Згідно з п. 7 Порядку № 568 Довідка видається контролюючим органом за місцем податкового обліку:

         платникам податку – резидентам, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання та які звернулися відповідно до п. 179.3 ст. 179 Кодексу, –протягом тридцяти календарних днів після надходження Декларації та сплати належної суми податку на доходи фізичних осіб, військового збору.

         Для фізичних осіб – платників податку – резидентів, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, Довідка дійсна протягом 60 календарних днів з дати її видачі за наявності документа, що посвідчує особу (п. 9 Порядку № 568).

         Відповідно до примітки першої до Довідки, така Довідка видається за відсутності заборгованості зі сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору (для платників податку, визначених п. 179.3 ст. 179 Кодексу).

         Порядок видачі довідки про сплату податку на доходи фізичних осіб платником податку – резидентом, який виїжджає за кордон на постійне місце проживання, та про відсутність податкових зобов'язань з такого податку, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1243, із змінами (далі – Порядок № 1243).

         Згідно з п. 2 Порядку № 1243 Декларація подається за три останні звітні податкові періоди (у разі наявності невиконаного обов'язку з подання) та за звітний період поточного року (з початку поточного року до строку, на який припадає день подання такої Декларації).

         Протягом 30 календарних днів з дня отримання Декларації контролюючий орган зобов'язаний визначити податкове зобов'язання платника податку та надіслати йому податкове повідомлення, а уразі відсутності податкових зобов'язань – видати Довідку платнику податку.

         Платник податку зобов'язаний у порядку, передбаченому Кодексом, сплатити визначену у податковому повідомленні суму податкового зобов'язання, включаючи пеню та штрафні санкції (у разі наявності) (п. 3 Порядку № 1243).

         Довідка засвідчується підписом начальника контролюючого органу і скріплюється печаткою (п. 4 Порядку № 1243).

         Відповідно до абзацу п'ятого п. 6 Порядку № 568 у разі неподання платником податку Декларації та/або за наявності невиконаних зобов'язань зі сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору (для платників податку – резидентів, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання) контролюючий орган надає заявнику вмотивовану відповідь щодо відмови в наданні Довідки у терміни, зазначені у п. 7 Порядку № 568.

         Згідно з п. 8 Порядку № 568 Довідка заповнюється з дотриманням таких вимог, зокрема, у рядку 01 зазначається сума доходів, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу, зокрема, але не виключно: заробітна плата, дохід відповідно до умов договору цивільно-правового характеру, іноземні доходи, доходи від операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомого та/або рухомого майна, дохід від надання майна в лізинг тощо, інвестиційний прибуток, вартість успадкованого чи отриманого у дарунок майна, інші доходи, доходи фізичних осіб – підприємців та доходи, отримані фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.

Разом з цим зауважуємо, що нормами Кодексу не передбачено закриття підприємницької діяльності у разі виїзду на постійне місце проживання за кордон.

Визначення резидентського статусу визначено п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 кодексу.

Відповідно до п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу фізична особа –  резидент – цефізична особа, яка має місце проживання в Україні.

Місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово (ст. 29 Цивільного кодексу України).

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні.

При цьому, постійним місцем проживання згідно зі ст. 4 Митного кодексу України є місце проживання на території будь-якої держави не менше одного року громадянина, який не має постійного місця проживання на території інших держав і має намір проживати на території цієї держави протягом будь-якого строку, не обмежуючи таке проживання певною метою, і за умови, що таке проживання не є наслідком виконання цим громадянином службових обов'язків або зобов'язань за договором (контрактом).

Якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім'ї або її реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності.

Отже, у разі якщо фізична особа, яка виїхала за кордон на постійне місце проживання та зареєстрована приватним підприємцем в Україні, то відповідно до норм Кодексу вона може вважатися резидентом України.

Водночас у разі якщо фізична особа – резидент отримує дохід, джерело виплат яких є іноземним, то сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу (п.п.170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу).

        Разом з цим повідомляємо, що відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. При цьому суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи (ст. 325 ЦКУ).

        Статтею 320 ЦКУ передбачено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

        Таким чином, здавання в оренду власного нерухомого майна (квартири) може здійснюватися фізичними особами як у межах підприємницькоїдіяльності, так і поза нею.

        Зауважуємо, що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) відповідно до п. 52⁸ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ було зупинено перебіг строків, встановлених, зокрема, ст.ст. 52 і 53 ПКУ щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом ПКУ.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.