Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.01.2024 р. № 110/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні повідомив, що являється громадянином Сполучених ІІІтатів Америки (далі – США).

На даний час проживає в Україні на законних підставах, має посвідку з дозволом на тимчасове проживання.

В СІІІА займається бізнесом, здійснює діяльність як приватний підприємець (за своєю суттю є аналогічним та дуже схожим з фізичною – особою підприємцем в Україні). Діяльність на території СІІІА здійснює дистанційно та отримує дохід, з якого сплачує податки на території США.

Має намір відкрити в Україні банківській рахунок як фізична особа та переводити на нього грошові кошти зі свого банківського рахунку у США після сплати відповідних податків та зборів на території США.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

Чи виникають у громадянина США, який має дозвіл на тимчасове проживання на території України, податкові зобов’язання у вигляді сплати податків та зборів, а також подання податкової звітності в Україні, у разі отримання ним грошових коштів на свій банківський рахунок, відкритий у банку України, шляхом переказу їх з банківського рахунку, відкритого цією самою особою у США, які ним отримані у США в якості доходу від підприємництва на території СІІIА?

Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473) визначено правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлено відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

Абзацом другим частини третьої ст. 4 Закону № 2473 передбачено, що нерезиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в українських фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Відповідно до п.п. 170.10.1 п. 170.10 ст. 170 Кодексу доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами цього розділу для нерезидентів).

Відповідно до п.п. 163.2.1 п. 163.2 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування нерезидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, з джерела його походження в Україні.

При цьому дохід з джерелом його походження з України –це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні (п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Таким чином, у разі отримання фізичною особою – нерезидентом грошових коштів на свій банківський рахунок, відкритий у банку України, шляхом переказу їх з банківського рахунку, відкритого цією самою особою у США, у розумінні Кодексу доходу у такої особи не виникає, а отже відсутні податкові зобов’язання у вигляді сплати податків та зборів, а також подання податкової звітності в Україні.

Водночас наголошуємо, що будь-які висновки щодо оподаткування доходів фізичних осіб можуть надаватися за результатами перевірки умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.