Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.01.2024 р. № 112/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє наступне.

Відповідно інформації, наведеної у зверненні, платник податків був власником 50 відсотків статутного капіталу в іноземній юридичній особі. У 2023 році в результаті збільшення розміру статутного капіталу іноземної компанії відбувся перерозподіл часток та відповідно його частка зменшилась до 33,00 відсотків.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи потрібно подавати повідомлення про набуття або припинення участі у контрольованих іноземних компаніях (далі – КІК)? Якщо так, то в який спосіб слід його заповнити, у тому числі інформацію в графі 5 «Причина повідомлення», п. 12.1-12.3 графі 12 «Розмір частки (%)», графі 13 «Дата набуття частки (дд/мм/рррр)», графі 18 «Дата початку здійснення фактичного контролю (дд/мм/рррр)», графі 16 «Дата відчуження частки (дд/мм/рррр)», графі 17 «Розмір частки, що відчужена (%)», графі 20 «Дата припинення здійснення фактичного контролю (дд/мм/рррр)»?
2. Яким чином фізичним особам – резидентам України, що володіють рівними частками в іноземній компанії по 50відсотків визначити хто із них є контрольованою особою для цілей статті 39²Кодексу? В який спосіб має бути прийнято рішення про виконання обов’язків щодо звітування по КІК (подання Звіту про КІК) одним із учасників, якщо частка учасників фізичних осіб – резидентів України складала по 50 відсотків?
3. Чи потрібно у даному випадку платнику податків подавати Звіт про КІК за 2022 рік, зважаючи що у 2022 році частка учасників фізичних осіб – резидентів України складала по 50 відсотків кожен, та інший учасник взяв на себе зобов’язання щодо звітування по КІК?
4. Чи потрібно подавати Звіт про КІК за 2023 рік зважаючи, що до листопада 2023 року частка учасників фізичних осіб – резидентів України складала по 50 відсотків відповідно, та інший учасник взяв на себе зобов’язання щодо звітування по КІК, а після цієї дати частка володіння в іноземній компанії склала менше 50 відсотків? Якщо так, то в який спосіб слід заповнити графи 2, 7, 17-18, 23-28 Звіту про КІК, зважаючи, що розмір доходу іноземної компанії за відповідний рік не перевищуватиме 2 млн. євро?
5. Чи передбачена відповідальність за не подання повідомлення про набуття або припинення участі у КІК в період дії військового стану?

Щодо питання першого, п’ятого

КІК визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи –резидента України або юридичної особи – резидента України.

Підпунктом 39².1.2 пункту 39².1 статті 39² розділу I Кодексу передбачено, що контролюючою особою є фізична особа або юридична особа – резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) контрольованої іноземної компанії, яка:

а) володіє часткою в іноземній юридичній особи у розмірі більше ніж
50 відсотків;

б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж
10 відсотків, за умови, що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків;

в) окремо або разом із іншими резидентами України пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Додатково зазначаємо, що відповідно до пункту 54 підрозділу 10
розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу підпункт «б» підпункту 39².1.2 пункту 39².1 статті 39² Кодексу для 2022-2023 звітних (податкових) років застосовується в такій редакції:

«б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі 25 і більше відсотків за умови, що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або».

При цьому, підпунктом 39².1.6 пункту 39².1 статті 39²розділу I Кодексу визначено, що особа вважається такою, що здійснює фактичний контроль над юридичною особою, у разі, якщо така особа має можливість здійснювати суттєвий або вирішальний вплив на рішення такої юридичної особи щодо укладення угод, розпорядження активами та прибутком, припинення діяльності незалежно від юридичного оформлення такого впливу.

Для цілей статті 39² Кодексу фактичний контроль встановлюється на підставі, зокрема, але не виключно, хоча б однієї з таких обставин:

а) надання особою зобов’язуючих вказівок органам управління юридичної особи;

б) ведення особою перемовин щодо укладення правочинів юридичною особою та узгодження суттєвих умов таких правочинів, які в подальшому лише формально затверджуються органами управління юридичної особи або виконуються органами управління юридичної особи без подальшого додаткового затвердження;

в) наявність у особи довіреності на здійснення суттєвих правочинів
від імені юридичної особи, що видана на термін більш ніж один рік, та
не передбачає попереднього погодження таких правочинів органами управління юридичної особи;

г) здійснення особою операцій за банківськими рахунками юридичної особи або наявність можливості блокувати операції за такими рахунками;

ґ) зазначення особи в якості засновника (бенефіціара, фактичного вигодонабувача) юридичної особи під час відкриття рахунків такою юридичною особою, крім випадків, якщо активи такої юридичної особи є частиною активів трасту, фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи, засновником (бенефіціаром, фактичним вигодонабувачем) якого є така особа.

Відповідно до підпункту 39².5.5 пункту 39².5 статті 39²Кодексу у разі, якщо фізична особа – резидент України відповідає зазначеним вище критеріям, то у такої особи виникає обов’язок повідомляти контролюючий орган про:

кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог статті 39² Кодексу;

заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;

кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до втрати визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог статті 39² Кодексу;

ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.

Повідомлення надсилається до контролюючого органу за основним місцем обліку фізичної особи (юридичної особи) – резидента України протягом 60 днів з дня такого набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю).

Форма та порядок надсилання до контролюючого органу Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи (далі – Повідомлення) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2021 № 512.

Враховуючи вищезазначене, фізична особа – резидент України, що є прямим або опосередкованим власником (контролером) КІК, зобов'язана повідомляти контролюючий орган, зокрема, про набуття/відчуження частки в іноземній юридичній особі у випадку, що призводить до визнання (втрати визнання) такої фізичної особи контролюючою особою відповідно до пункту 39².1 статті 39² розділу I Кодексу.

Таким чином, якщо набуття/відчуження частки у КІК не призводить до зміни статусу контролюючої особи, то у такому випадку контролююча особа не зобов’язана подавати Повідомлення.

Пунктом 120.7 статті 120 розділу IIКодексу передбачено, що неповідомлення контролюючою особою контролюючого органу про набуття частки в іноземній юридичній особі, утворенні без статусу юридичної особи, або про початок здійснення фактичного контролю за іноземною юридичною особою, або про відчуження частки в іноземній юридичній особі, або про припинення здійснення фактичного контролю над іноземною
юридичною особою у строки, передбачені підпунктом 39².5.5 пункту 39².5 статті 39²  розділу I Кодексу, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.

Водночас пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу встановлено, що тимчасово, на період до припинення aбo скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, справляння податків i зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Законом України від 03.11.2022 № 2719-IX, який набув чинності з 24.11.2022, внесені зміни, зокрема, до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, відповідно до якого подання документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39²

розділу I Кодексу, виключено з переліку випадків на які тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України розповсюджується зупинення перебігу строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Враховуючи зазначене, контролююча особа у якої виник обов’язок щодо подання Повідомлення контролюючому органу у період воєнного стану з 24.11.2022 не звільняється від відповідальності, передбаченої пунктом 120.7 статті 120 Кодексу.

Щодо питаньдругого – четвертого

Для цілей податкового контролю за оподаткуванням прибуткуКІК звітним (податковим) періодом є календарний рік або інший звітний період контрольованої іноземної компанії, що закінчується протягом календарного року.

Пунктом 39².5 статті 39² розділу I Кодексу встановлені вимоги щодо складання та подання Звіту про КІК. Зокрема, підпунктом 39².5.2 пункту 39².5 статті 39² розділу I Кодексу передбачено, що контролюючі особи зобов'язані подавати Звіт про КІК до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

До Звіту про КІК в обов'язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік.

Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, такі копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії подаються разом із річною декларацією про майновий стан і доходи або податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за наступний звітний (податковий) період.

Отже, контролююча особа зобов’язана подати Звіт про КІК до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи за відповідний календарний рік.

У разі якщо контролююча особа не має можливості забезпечити складання фінансової звітності КІК та/або здійснення розрахунку скоригованого прибутку КІК до дати граничного строку подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, така контролююча особа подає Звіт про КІК за скороченою формою, який містить лише відомості, передбачені підпунктами «а» - «в» підпункту 39².5.3 пункту39².5 статті 39² Кодексу(підпункт 39².5.4 пункту 39².5 статті 39² Кодексу).

У випадку подання Звіту про КІК за скороченою формою контролююча особа зобов’язана подати повний Звіт про КІК до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком.

При цьому, якщо відповідно до такого звіту загальний оподатковуваний дохід, об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи збільшується, така особа до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком, подає уточнюючу річну декларацію про майновий стан і доходи або податкову декларацію з податку на прибуток підприємств.

Водночас пунктом 54 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу встановлені такі особливості застосування положень про оподаткування прибутку КІК протягом перехідного періоду: першим звітним (податковим) роком для звіту про КІК є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – звітний період, що розпочинається у 2022 році). Контролюючі особи мають право подати звіт про КІК за 2022 рік до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2023 рік із включенням зазначеного у такому звіті скоригованого прибутку КІК, що підлягає оподаткуванню в Україні, до показників відповідних декларацій за 2023 рік. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються.

Пунктом 39².2 статті 39² Кодексу визначено особливості оподаткування прибутку КІК. Так, об'єктом оподаткування для податку на доходи фізичних осіб (податку на прибуток підприємств) контролюючої особи є частина скоригованого прибутку КІК, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така фізична (юридична) особа на останній день відповідного звітного періоду, щодо якого розраховується скоригований прибуток КІК, що обчислюється відповідно до правил, визначених цією статтею.

Таким чином, контролююча особа має право подати до контролюючого органу Звіт про КІК за 2022та 2023 звітні роки одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік у 2024 році з відображенням розрахунку частини скоригованого прибутку КІК пропорційні частці, якою володіє або яку контролює така особа на останній день відповідного звітного періоду.

При цьому, норми статті 39² Кодексу передбачають перелік умов, у разі дотримання яких, скоригований прибуток КІК не включається до бази оподаткування контролюючої особи.

Так, підпунктом 39².4.1 пункту 39².4 статті 39² Кодексу визначено, що скоригований прибуток КІК не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи у разі додержання таких умов:

а) між Україною та іноземною юрисдикцією місцезнаходження (реєстрації) КІК є чинний договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією та

б) виконується будь-яка з таких умов:

- частка пасивних доходів контрольованої іноземної компанії становить не більше 50 відсотків загальної суми доходів КІК із всіх джерел.

У разі якщо частка пасивних доходів КІК становить більше 50 відсотків загальної суми доходів КІК із всіх джерел, для цілей застосування цієї статті такі доходи визнаються активними, за умови що КІК:

фактично виконує суттєві функції, несе ризики та використовує активи в операціях, що призводять до отримання відповідних активних доходів;

має необхідні ресурси для виконання зазначених функцій, управління ризиками та використання активів (кваліфікований персонал, основні фонди
у власності або користуванні, достатній власний капітал тощо).

Відповідно до підпункту 39².4.2 пункту 39².4 статті 39² Кодексу незалежно від виконання умов, передбачених підпунктом 39².4.1 пункту 39².4 статті 39² Кодексу, скоригований прибуток КІК не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи у разі, якщо виконується будь-яка з таких умов:

загальний сукупний дохід усіх КІК однієї контролюючої особи із
всіх джерел за даними фінансової звітності не перевищує еквівалент
2 мільйони євро на кінець звітного періоду;

контрольована іноземна компанія є публічною компанією, акції (частки) якої перебувають в обігу на визнаній фондовій біржі. Перелік бірж та вимоги до визнання акцій (часток) публічних компаній такими, що перебувають в обігу
на зазначеній фондовій біржі, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з підпунктом 39².4.3 пункту 39².4 статті 39² розділуI Кодексу
у разі якщо прибуток КІК звільняється від оподаткування відповідно до положень цього пункту, контролююча особа звільняється від обов'язку розраховувати скоригований прибуток КІК відповідно до положень підпункту 39².3.2 пункту 39².3 статті 39² розділуI Кодексу.

Отже, звільнення від оподаткування прибутку КІК можливе при дотриманні вимог, визначених пунктом 39².4 статті 39²  Кодексу.

Водночас при звільненні від оподаткування в обов’язковому порядку подається Звіт про КІК (повний) з відображенням умов такого звільнення.

Наказом Міністерства фінансів України від 25.08.2022 № 254 затверджено форму Звіту про КІК, скорочену форму Звіту про КІК та Порядок заповнення Звіту про КІК, скороченої форми Звіту про КІК і подання до контролюючого органу.

У Звіті про КІК і в Порядку його заповнення чітко прописані назви граф та порядок їх заповнення. Отже, графи Звіту про КІК компанії, в яких є показники для декларування підлягають заповненню.

Умови, на підставі яких/якої оподаткований прибуток КІК звільняється від оподаткування, платник податку – контролююча особа відображає у графі 28 Звіту про КІК, у такому випадку у графах 25.1-25.3 та 26 Звіту про КІК проставляється нуль та відповідно не подаються додатки до Звіту К, ЦП та
ТЦ. Також не підлягають заповненню рядки 31-33 Звіту про КІК.

Згідно з підпунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

_____________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.