Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє наступне.
Відповідно інформації, наведеної у зверненні, платник податків був власником 50 відсотків статутного капіталу в іноземній юридичній особі.
У 2023 році в результаті збільшення розміру статутного капіталу іноземної компанії відбувся перерозподіл часток та відповідно його частка збільшилась до 67,0 відсотків.
У зв’язку з чим, платник податку просить надати податкову консультацію з таких питань:
Щодо питання першого-третього
КІК визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи –резидента України або юридичної особи – резидента України.
Підпунктом 392.5.5 пункту 392.5 статті 392 розділу І Кодексу передбачено, що фізична особа (юридична особа) – резидент України зобов’язана повідомляти контролюючий орган про:
кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог статті 392 Кодексу;
заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;
кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до втрати визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог статті 392 Кодексу;
ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.
Повідомлення надсилається до контролюючого органу за основним місцем обліку фізичної особи (юридичної особи) - резидента України протягом 60 днів з дня такого набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю).
Форма та порядок надсилання до контролюючого органу Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи (далі – Повідомлення) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2021 № 512.
Враховуючи вищезазначене, фізична особа – резидент України, що є прямим або опосередкованим власником (контролером) КІК, зобов'язана повідомляти контролюючий орган, зокрема, про набуття частки в іноземній юридичній особі у випадку, що призводить до визнання такої фізичної особи контролюючою особою відповідно до пункту 392.1 статті 392 розділу I Кодексу.
Таким чином, якщо набуття частки у КІК не призводить до зміни статусу контролюючої особи, то у такому випадку контролююча особа не зобов’язана подавати Повідомлення.
Пунктом 120.7 статті 120 розділу IIКодексу передбачено, що неповідомлення контролюючою особою контролюючого органу про набуття частки в іноземній юридичній особі, утворенні без статусу юридичної особи, або про початок здійснення фактичного контролю за іноземною юридичною особою, або про відчуження частки в іноземній юридичній особі, або про припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою у строки, передбачені підпунктом 392.5.5 пункту 392.5 статті 392
розділу I Кодексу, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.
Пунктом 102.9 ст. 102 Кодексу передбачено, що на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотримання якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених Кодексом (у редакція, яка діяла до 30 червня 2023 року).
Відповідно до пункту 521 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій, зокрема, за порушення вимог законодавства в частині нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість акцизного податку, рентної плати.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 № 2260-IX (далі – Закон № 2260-ІХ) внесені зміни до абзацу першого пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.
Таким чином, норма пункту 521 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних санкцій за порушення термінів нарахування, декларування та сплати податків і зборів на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) не застосовується з 27.05.2022 (дата набрання чинності Закону № 2260-ІХ) на період дії воєнного стану.
Законом України від 03.11.2022 №2719-IX, який набув чинності з 24.11.2022, внесені зміни, зокрема, до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, відповідно до якого подання документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 392 розділу I Кодексу, виключено з переліку випадків на які тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України розповсюджується зупинення перебігу строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Враховуючи зазначене, контролююча особа у якої виник обов’язок щодо подання Повідомлення контролюючому органу у період воєнного стану з 24.11.2022 не звільняється від відповідальності, передбаченої пунктом 120.7 статті 120 Кодексу.
Щодо питання четвертого-шостого
Для цілей податкового контролю за оподаткуванням прибутку КІК звітним (податковим) періодом є календарний рік або інший звітний період КІК, що закінчується протягом календарного року.
Пунктом 392.5 статті 392 розділу I Кодексу встановлені вимоги щодо складання та подання Звіту про КІК. Зокрема, підпунктом 392.5.2 пункту 392.5 статті 392 розділу I Кодексу передбачено, що контролюючі особи зобов'язані подавати Звіт про КІК до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
До Звіту про КІК в обов'язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік.
Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання річної декларації про майновий стан і доходиабоподаткової декларації з податку на прибуток підприємств, такі копії фінансової звітності КІК подаються разом із річною декларацією про майновий стан і доходи або податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за наступний звітний (податковий) період.
Отже, контролююча особа зобов’язана подати Звіт про КІК до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходиза відповідний календарний рік.
У разі якщо контролююча особа не має можливості забезпечити складання фінансової звітності КІК та/або здійснення розрахунку скоригованого прибутку КІК до дати граничного строку подання річної декларації про майновий стан і доходиабоподаткової декларації з податку на прибуток підприємств, така контролююча особа подає Звіт про КІК за скороченою формою, який містить лише відомості, передбачені підпунктами «а» - «в» підпункту 392.5.3 пункту392.5 статті 392Кодексу(підпункт 392.5.4 пункту 392.5 статті 392 Кодексу).
У випадку подання Звіту про КІК за скороченою формою контролююча особа зобов’язана подати повний Звіт про КІК до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком.
При цьому, якщо відповідно до такого звіту загальний оподатковуваний дохід, об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи збільшується, така особа до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком, подає уточнюючу річну декларацію про майновий стан і доходиабоподаткову декларацію з податку на прибуток підприємств.
Водночас пунктом 54 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу встановлені такі особливості застосування положень про оподаткування прибутку КІК протягом перехідного періоду: першим звітним (податковим) роком для звіту про КІК є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – звітний період, що розпочинається у 2022 році). Контролюючі особи мають право подати звіт про КІК за 2022 рік до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2023 рік із включенням зазначеного у такому звіті скоригованого прибутку КІК, що підлягає оподаткуванню в Україні, до показників відповідних декларацій за 2023 рік. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються.
Пунктом 392.2 статті 392 Кодексу визначено особливості оподаткування прибутку КІК. Так, об'єктом оподаткування для податку на доходи фізичних осіб (податку на прибуток підприємств) контролюючої особи є частина скоригованого прибутку КІК, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така фізична (юридична) особа на останній день відповідного звітного періоду, щодо якого розраховується скоригований прибуток КІК, що обчислюється відповідно до правил, визначених цією статтею.
Таким чином, платник податку має право подати до контролюючого органу Звіт про КІК за 2022 та 2023 звітні роки одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік у 2024 роціз відображенням розрахунку частини скоригованого прибутку КІК пропорційні частці,якою володіє або яку контролює така фізична особа на останній день відповідного звітного періоду.
При цьому норми статті 392 Кодексу передбачають перелік умов, у разі дотримання яких, скоригований прибуток КІК не включається до бази оподаткування контролюючої особи.
Так, підпунктом 392.4.1 пункту 392.4 статті 392 Кодексу визначено, що скоригований прибуток КІК не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи у разі додержання таких умов:
а) між Україною та іноземною юрисдикцією місцезнаходження (реєстрації) контрольованої іноземної компанії є чинний договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією та
б) виконується будь-яка з таких умов:
- частка пасивних доходів контрольованої іноземної компанії становить
не більше 50 відсотків загальної суми доходів КІК із всіх джерел.
У разі якщо частка пасивних доходів КІК становить більше 50 відсотків загальної суми доходів контрольованої іноземної компанії із всіх джерел, для цілей застосування цієї статті такі доходи визнаються активними, за умови що контрольована іноземна компанія:
фактично виконує суттєві функції, несе ризики та використовує активи в операціях, що призводять до отримання відповідних активних доходів;
має необхідні ресурси для виконання зазначених функцій, управління ризиками та використання активів (кваліфікований персонал, основні фонди у власності або користуванні, достатній власний капітал тощо).
Відповідно до підпункту 392.4.2 пункту 392.4 статті 392 Кодексу незалежно від виконання умов, передбачених підпунктом 392.4.1 пункту 392.4 статті 392 Кодексу, скоригований прибуток КІК не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи у разі, якщо виконується будь-яка з таких умов:
загальний сукупний дохід усіх КІК однієї контролюючої особи із всіх джерел за даними фінансової звітності не перевищує еквівалент 2 мільйони євро на кінець звітного періоду;
контрольована іноземна компанія є публічною компанією, акції (частки) якої перебувають в обігу на визнаній фондовій біржі. Перелік бірж та вимоги до визнання акцій (часток) публічних компаній такими, що перебувають в обігу на зазначеній фондовій біржі, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з підпунктом 392.4.3 пункту 392.4 статті 392 розділуI Кодексу у разі якщо прибуток КІК звільняється від оподаткування, відповідно до положень цього пункту, контролююча особа звільняється від обов'язку розраховувати скоригований прибуток КІК відповідно до положень підпункту 392.3.2 пункту 392.3 статті 392 розділуI Кодексу.
Отже, звільнення від оподаткування прибутку КІК можливе при дотриманні вимог, визначених пунктом 392.4 статті 392 Кодексу.
Водночас при звільненні від оподаткування в обов’язковому порядку подається Звіт про КІК (повний) з відображенням умов такого звільнення.
Наказом Міністерства фінансів України від 25.08.2022 № 254 затверджено форму Звіту про КІК, скорочену форму Звіту про КІК та Порядок заповнення Звіту про КІК, скороченої форми Звіту про КІК і подання до контролюючого органу.
У Звіті про КІК і в Порядку його заповнення чітко прописані назви граф та порядок їх заповнення. Отже, графи Звіту про КІК, в яких є показники для декларування підлягають заповненню.
Умови, на підставі яких/якої оподаткований прибуток КІК звільняється від оподаткування, платник податку–контролююча особа відображає у графі 28 Звіту про КІК, у такому випадку у графах 25.1-25.3 та 26 Звіту про КІК проставляється нуль та відповідно не подаються додатки до Звіту К, ЦП та ТЦ. Також не підлягають заповненню рядки 31-33 Звіту про КІК.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
_____________________________________________________________________________
Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |