Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.12.2023 р. № 4977/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс),розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомило, що в процесі здійснення господарської діяльності укладає цивільно-правові договори про надання послуг/виконання робіт з фізичними особами – підприємцями, які мають податкові адреси в різних регіонах України.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи мають право здійснювати господарську діяльність контрагенти Товариства фізичні особи – підприємці, які мають податкову адресу в м. Херсон, м. Мелітополь, м. Маріуполь, а також в інших містах/селищах яких не має в Переліку районів, міст, селищ і сіл, частини територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях, затвердженому Указом Президента України про визнання їх тимчасово окупованими?

2. Чи є Товариство податковим агентом щодо доходів, які нараховуються (виплачуються) на користь фізичних осіб – підприємців, які мають податкову адресу в м. Херсон, м. Мелітополь, м. Маріуполь, а також в інших містах/селищах яких не має в Переліку районів, міст, селищ і сіл, частини територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях, затвердженому Указом Президента України про визнання їх тимчасово окупованими?

Щодо першого та другого питань

Згідно зі ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Статтею 44 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво в Україні здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності, самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону, вільного найму підприємцем працівників, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику, вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом, самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Главою 1 розділу ХІV Кодексу встановлені умови перебування фізичних осіб – підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, у відповідних групах платників єдиного податку.

Види діяльності та умови, при яких суб’єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку першої – четвертної груп визначені пп. 291.5 та 291.5¹ ст. 291 Кодексу.

Згідно з частиною другою ст. 13 Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», із змінами та доповненнями, здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами – підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована Російською Федерацією територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.

Правочин, стороною якого є суб'єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним.

Частиною першою статті 1 Закону України від 14 серпня 2014 року № 1644-VIІ «Про санкції» (далі – Закон) встановлено, що з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватись спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі – санкції).

Враховуючи пряму військову агресію з боку Російської Федерації Радою національної безпеки і оборони (далі – РНБО) прийнято ряд рішень щодо персональних спеціальних економічних та інші обмежувальних заходів (санкції).

Таким чином, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку має право здійснювати господарську діяльність із суб’єктами господарювання, за умови дотримання вимог глави 1 розділу ХІV Кодексу, законів України, рішень РНБО.

При цьому громадяни України, які зареєстровані фізичними особами – підприємцями місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована Російською Федерацією територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України. Правочин, стороною якого є суб'єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним.

Крім того, відповідно до п. 26 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу установлено, що тимчасово, на період дії Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі – Закон № 1207) для платників податків, які на дату втрати чинності Законом України від 12 серпня 2014 року № 1636-VII «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» (втратив чинність 21.11.2021) мають податкову адресу та/або об’єкти оподаткування на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя (далі – тимчасова окупована територія), Кодекс застосовується з урахуванням особливостей, визначених у п. 26 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Термін «тимчасово окупована територія» для цілей п. 26 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу вживається у значенні, визначеному в Законі № 1207.

Для цілей Закону № 1207 тимчасово окупованою територією визначається, зокрема, інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку (п. 3 частини першої ст. 3 Закону № 1207).

Разом з цим постанова Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 (далі – Постанова № 1364) визначає деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Зокрема, п. 1 Постанови № 1364 визначається орган виконавчої влади (Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій), якому делегуються повноваження щодо затвердження переліку територій, а також визначаються складові переліку територій, вимоги до формату територій, за якими ці території відображаються у переліку, та затверджена форма переліку територій.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджено наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (далі – Перелік територій), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004.

Відповідно до п.п. 26.10 п. 26 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу у разі здійснення нарахування (виплати) фізичним особам – підприємцям (незалежно від системи оподаткування), податковою адресою яких є тимчасово окупована територія, доходу від здійснення ними підприємницької діяльності суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, зобов’язані утримати податок на доходи у джерела виплати. При цьому на таких осіб не поширюється дія п. 177.8 ст. 177 та п.п. 2 п. 297.1 ст. 297 Кодексу.

Доходи від здійснення підприємницької діяльності, оподатковані відповідно до цього підпункту, не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця та/або доходу фізичної особи – підприємця платника єдиного податку.

Крім того, відповідно до п. 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення проведення операції Об'єднаних сил (ООС), для платників податків, які станом на 14 квітня 2014 року мали місцезнаходження (місце проживання) на тимчасово окупованій території, що визнана такою відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17 березня 2015 року № 254-VIII «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» (далі – Постанова № 254), або в населених пунктах на лінії зіткнення, та/або платників податків, які мають об'єкти оподаткування місцевими податками, зборами на цих територіях, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу. Дія п. 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не поширюється на територію України, визнану тимчасово окупованою відповідно до Закону № 1207.

У п. 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу терміни вживаються в такому значенні, зокрема:

тимчасово окупована територія – територія окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, визначена відповідно до Постанови № 254, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п. 38.9 п. 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу під час нарахування (виплати) фізичним особам – підприємцям, місцезнаходженням або місцем проживання яких є тимчасово окупована територія (незалежно від системи оподаткування), доходу від здійснення ними підприємницької діяльності суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, зобов’язані утримати податок на доходи у джерела виплати. При цьому на таких осіб не поширюється дія п. 177.8 ст. 177 та п.п. 2 п. 297.1 ст. 297 Кодексу.

Доходи від здійснення підприємницької діяльності, оподатковані відповідно до п.п. 38.9 п. 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця та/або доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку.

Таким чином, якщо місце проживання або податкова адреса фізичної особи – підприємця зареєстровано на тимчасово окупованій території, то оподаткування доходу від здійснення ними підприємницької діяльності здійснюється відповідно до п.п. 26.10 п. 26 та п.п. 38.9 п. 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, тобто суб'єкти господарювання та/або самозайняті особи, які нараховують (виплачують) вказаний дохід, зобов'язані утримати податок на доходи у джерела виплати.

Зауважуємо, що тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), відповідно до п. 52⁸ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу було зупинено перебіг строків, встановлених, зокрема, ст.ст. 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

_____________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.