Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.01.2024 р. № 38/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Приватного акціонерного товариства «______» (далі – Товариство) щодо окремих питань амортизації основних засобів, що перебувають під арештом, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє. 

Згідно із зверненням Товариство, що є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, має у власності залізничні вагони та використовує їх у господарській діяльності для перевезення готової продукції на виконання договорів купівлі-продажу такої продукції.

Ухвалою суду у кримінальному провадженні накладено арешт на частину залізничних вагонів із забороною їх використання. Зазначені залізничні вагони знаходяться як на території Товариства, так і на території залізничних станцій.

Товариство на час дії ухвали суду про накладення арешту позбавлено можливості використовувати частину вагонів у господарській діяльності чи здійснити їх консервацію.

Враховуючи викладене вище, платник податків звертається з таким запитанням для отримання індивідуальної податкової консультації:

чи підлягають амортизації у податковому обліку залізничні вагони, що є основними засобами, на які судовим рішенням накладено арешт із забороною їх використання в період з дати винесення такої ухвали до припинення її дії?

   Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби в залежності від порядку ведення такого обліку викладені відповідно у Національному положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за № 288/4509, зі змінами (далі – НП(С)БО 7) та Міжнародному стандарті бухгалтерського обліку 16 «Основні засоби» (далі – МСБО 16).

Згідно з п. 29 НП(С)БО 7 нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об’єкт основних засобів став придатним для корисного використання. Нарахування амортизації при застосуванні виробничого методу починається з дати, що настає за датою, на яку об’єкт основних засобів став придатним для корисного використання.

Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об’єкта основних засобів, переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію. Нарахування амортизації при застосуванні виробничого методу амортизації припиняється з дати, що настає за датою вибуття об’єкта основних засобів.

Відповідно до п. 55 МСБО 16 амортизацію активу починають, коли він стає придатним для використання, тобто коли він доставлений до місця розташування та приведений до стану, необхідного для його експлуатації у спосіб, визначений управлінським персоналом. Амортизацію активу припиняють на одну з двох дат, яка відбувається раніше: на дату, з якої актив класифікують як утримуваний для продажу (або включають до групи вибуття, яку класифікують як утримувану для продажу) згідно з МСФЗ 5, або на дату, з якої припиняють визнання активу. Отже, амортизацію не припиняють, коли актив не використовують або він вибуває з активного використання, доки актив не буде амортизований повністю. Проте згідно з використаними методами амортизації амортизаційні відрахування можуть дорівнювати нулю, якщо немає виробництва.

Об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств на підставі абзацу першого п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, регламентуються положеннями ст. 138 Кодексу.

Згідно з п. 138.1 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема, на суму нарахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та відповідно до п. 138.2 ст. 138 Кодексу зменшується, зокрема, на суму розрахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування встановлено п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

Згідно з п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 Кодексу. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 Кодексу визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.

Консервація основних фондів підприємств – це комплекс заходів, спрямованих на довгострокове (але не більш як три роки) зберігання основних фондів підприємств у разі припинення виробничої та іншої господарської діяльності з можливістю подальшого відновлення їх функціонування (п. 2 Положення про порядок консервації основних виробничих фондів підприємств, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1997 року № 1183 «Про порядок консервації основних виробничих фондів підприємств» зі змінами).

Відповідно до п.п. 14.1.3 п. 14.1 ст. 14 Кодексу амортизація – систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Отже, якщо об’єкти основних засобів (залізничні вагони) призначені для використання у господарській діяльності платника податку на прибуток підприємств, але тимчасово не використовуються у господарській діяльності платника податку (знаходяться під арештом), а нарахування амортизації у бухгалтерському обліку протягом такого періоду не припиняється, то такі основні засоби будуть амортизуватись у податковому обліку.

При цьому не підлягають податковій амортизації відповідно до п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу основні засоби, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку (невиробничі), а також ті, що знаходяться на консервації.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).