Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.01.2024 р. № 43/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Акціонерного товариства «______» (далі – Банк) щодо окремих питань оподаткування податком на прибуток підприємств операцій з нарахування штрафних санкцій, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Згідно із зверненням за результатами перевірки Банку з окремих питань діяльності стосовно дотримання вимог законодавства України, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, достатності заходів Банку для запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму рішенням Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайту платіжної інфраструктури Національного банку України (далі – Національний банк) на Банк було накладено штраф. Зазначений штраф сплачено Банком у повному обсязі у вересні 2023 року.

У зв’язку з викладеним вище платник податків звертається за отриманням індивідуальної податкової консультації з такого запитання:

чи враховується у збільшення фінансового результату до оподаткування відповідно до п.п. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Кодексу штраф, сплачений Банком за порушення у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення?    

Об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств на підставі п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується відповідно до п.п. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Кодексу на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX Кодексу, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства.

 При застосуванні п.п. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Кодексу з огляду на умови звернення необхідно враховувати таке.

Згідно з частиною першою ст. 2 Закону України від 20 травня 1999 року  № 679-XIV «Про Національний банк України» зі змінами (далі – Закон № 679-XIV) Національний банк є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, Законом № 679-XIV та іншими законами України.

Національний банк, як встановлено ст. 63 Закону України від 07 грудня 2000 року № 2121-III «Про банки і банківську діяльність» зі змінами (далі – Закон № 2121-III), під час здійснення нагляду за діяльністю банків проводить перевірку банків з питань дотримання ними вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, та достатності заходів для запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму.

На захист прав та законних інтересів громадян, суспільства і держави, забезпечення національної безпеки шляхом визначення правового механізму запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі – запобігання та протидія) спрямований Закон України від 06 грудня 2019 року № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» зі змінами (далі – Закон № 361-IX) .

Фінансовий моніторинг – сукупність заходів, що вживаються суб’єктами фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії, що включають проведення державного фінансового моніторингу та первинного фінансового моніторингу (п. 66 частини першої ст. 1 Закону № 361-IX).

Згідно з частиною третьою ст. 6 Закону № 361-IX до суб’єктів державного фінансового моніторингу віднесено, зокрема, Національний банк.

Відповідно до частини дев’ятої ст. 32 Закону № 361-IX у разі порушення банками, філіями іноземних банків вимог законодавства у сфері запобігання та протидії Національний банк пропорційно до вчиненого порушення має право застосувати до них заходи впливу відповідно, у порядку та строки, визначені Законом № 2121-III та нормативно-правовими актами Національного банку.

Згідно з абз. першим частини першої ст. 73 Закону № 2121-III у разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об’єктом перевірки Національного банку відповідно до Закону № 2121-III, банківського, валютного законодавства, законодавства, що регулює діяльність на платіжному ринку, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, законодавства з питань захисту критичної інфраструктури, кіберзахисту та інформаційної безпеки, законодавства про віртуальні активи, нормативно-правових актів Національного банку, вимог Національного банку, встановлених відповідно до статей 66 і 67 Закону № 2121-III, здійснення ризикової діяльності, що становить загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, застосування до банків чи власників істотної участі у банках санкцій іноземними державами (крім держав, що здійснили або здійснюють збройну агресію проти України у значенні, наведеному в Законі України «Про оборону України») або міждержавними об’єднаннями, або міжнародними організаціями та/або застосування санкцій відповідно до Закону України «Про санкції», що становлять загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та/або стабільності банківської системи у зв’язку з позбавленням/обмеженням права особи, до якої застосовано санкції, розпоряджатися активами, порушення встановлених законодавством вимог щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки) Національний банк має право застосувати заходи впливу адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози.

До таких заходів впливу відповідно до п. 7  частини першої ст. 73 Закону  № 2121-III належить, зокрема, накладення штрафів на банк відповідно до положень, затверджених Правлінням Національного банку, але у розмірі не більш як 1 відсоток суми зареєстрованого статутного капіталу. Зазначене обмеження максимальної суми штрафу не застосовується у разі накладення на банк штрафу за порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Максимальний розмір штрафу за порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення не може перевищувати 7950 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, якщо в межах реалізації контрольних функцій Національним банком на банківську установу, що є платником податку на прибуток підприємств, накладено штраф за порушення у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, то такий платник податку на прибуток збільшує фінансовий результат податкового (звітного) періоду відповідно до п.п. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Кодексу на суму такого нарахованого штрафу.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.