Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.01.2024 р. № 44/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Закладу вищої освіти «______» (далі – Університет) щодо окремих питань перебування у статусі неприбуткової організації для цілей оподаткування, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.   

Згідно із зверненням Університету, внесеного до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр), таким приватним закладом вищої освіти розглядається можливість придбання військових або інших облігацій держави Україна. Положеннями статуту Університету передбачено, зокрема, отримання доходу від операцій з цінними паперами.

У зверненні Університету поставлено такі запитання для отримання індивідуальної податкової консультації:

1. Чи має право Університет у статусі неприбуткової організації придбавати військові або інші облігації держави Україна, емітентом яких є Міністерство фінансів України, і чи не призведе таке придбання до втрати статусу неприбуткової організації? При цьому облігації загалом планується утримувати до погашення.

2. У випадку дострокового продажу зазначених вище облігацій (до їх погашення) на відкритому ринку і можливого отримання збитку внаслідок такого продажу такий збиток може бути відображений у складі витрат неприбуткової організації?

Щодо запитань 1 та 2    

Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти встановлює Закон України від 01 липня 2014 року № 1556-VII «Про вищу освіту» зі змінами (далі – Закон № 1556).

Заклад вищої освіти – це окремий вид установи, яка є юридичною особою приватного або публічного права, діє згідно з виданою ліцензією на провадження освітньої діяльності на певних рівнях вищої освіти, проводить наукову, науково-технічну, інноваційну та/або методичну діяльність, забезпечує організацію освітнього процесу і здобуття особами вищої освіти, післядипломної освіти з урахуванням їхніх покликань, інтересів і здібностей  (п. 7 частини першої ст. 1 Закону № 1556).

Відповідно до частини першої ст. 27 Закону № 1556 заклад вищої освіти як суб’єкт господарювання може діяти в одному із таких статусів: бюджетна установа, неприбутковий заклад вищої освіти, прибутковий заклад вищої освіти.

Відносини, що виникають під час емісії, обігу, викупу цінних паперів та виконання зобов’язань за ними, укладання і виконання деривативних контрактів, заміни сторони деривативних контрактів та вчинення правочинів щодо фінансових інструментів на ринках капіталу, а також відносини, що виникають під час провадження професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринка, регулює Закон України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» в редакції Закону України від 19 червня 2020 року № 738-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів» зі змінами (далі – Закон № 3480).

Відповідно до частини другої ст. 4 Закону № 3480 інвесторами у фінансові інструменти є фізичні та юридичні особи, у тому числі фізичні особи - іноземці та іноземні юридичні особи, які набули права власності на фінансові інструменти з метою отримання доходу від вкладених коштів та/або збереження вартості вкладених активів, та/або набуття відповідних прав, що надаються власнику фінансових інструментів відповідно до законодавства, або в межах виконання повноважень щодо державного управління у відповідній сфері, або які є сторонами деривативних контрактів.

Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Так, згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

внесена контролюючим органом до Реєстру.

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

Водночас, пункт 133.4 ст. 133 Кодексу на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану застосовується з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.

На підставі викладеного вище обов’язковими умовами для організації у статусі неприбуткової є, зокрема, використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами в межах профільного закону, а також заборона розподілу доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.

При цьому, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу здійснення неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів (прибутків) для фінансування видатків, не пов’язаних з реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі, що визначені пунктом 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.

Таким чином, використання організацією у статусі неприбуткової організації своїх доходів або їх частини на фінансування напрямів діяльності, які не визначено установчими документами такої організації, та якщо використання таких доходів не є фінансуванням видатків, визначених п.п. 133.4.2  п. 133.4 ст. 133 Кодексу, є порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу щодо перебування такої організації у статусі неприбуткової організації.

У ситуації згідно із зверненням діяльність приватного закладу вищої освіти у статусі неприбуткової організації (мета якого пов’язана з реалізацією завдань у сфері вищої освіти) з придбання облігацій внутрішньої державної позики України та інших цінних паперів не може вважатися такою, що відповідає меті (цілям) такого закладу як неприбуткової організації згідно із профільним законодавством у сфері освіти, а отже спрямування доходів закладу вищої освіти на проведення такої діяльності є порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу для перебування зазначеного закладу вищої освіти у Реєстрі, оскільки спричиняє нецільове використання коштів такого закладу.

Крім того, зазначимо таке.

Щодо фінансування закладів вищої освіти, то згідно з частиною п’ятою ст. 71 Закону № 1556 фінансування приватних закладів вищої освіти здійснюється їх засновниками та з інших джерел, не заборонених законодавством.

Статтею 73 Закону № 1556 передбачено, зокрема, що заклад вищої освіти відповідно до законодавства та статуту може надавати фізичним та юридичним особам платні послуги за умови забезпечення надання належного рівня освітніх послуг як основного статутного виду діяльності.

Перелік платних освітніх та інших послуг, що можуть надаватися державними і комунальними закладами вищої освіти, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (далі – ГКУ), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання, а також між цими суб’єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (частина перша ст. 1 ГКУ).

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (частина перша ст. 3 ГКУ).

Частиною другою ст. 3 ГКУ передбачено, що господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб’єкти підприємництва – підприємцями.

З урахуванням вищевикладеного, оскільки проведення комерційної діяльності має на меті отримання прибутку, здійснення навчання у закладі освіти на комерційній основі суперечить сутності поняття неприбуткової організації.

Тож, якщо приватний заклад освіти здійснює навчання шляхом надання освітніх послуг на платній основі, такий заклад освіти не може мати статус неприбуткової організації.

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених п. 133.4 ст. 133 Кодексу (з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу), така організація підлягає виключенню з Реєстру з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).