Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.01.2024 р. № 162/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернень Товариства щодо окремих питань оподаткування платника єдиного податку третьої групи та, керуючись ст.52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Товариство, яке має статус платника єдиного податку, здійснило перехід з 01.07.2023 зі ставки 5 відс. доходу (з включенням ПДВ до складу єдиного податку) на ставку 3 відс. доходу (з отриманням статусу платника ПДВ та сплатою ПДВ). У період перебування на ставці 5 відс. Товариство надало (виконало) послуги (роботи), а  оплата за такі роботи (послуги)  очікується після переходу Товариства на ставку 3 відсотка доходу та реєстрації Товариства платником ПДВ. Наявність дебіторської заборгованості в річному фінансовому звіті.

Товариство, посилаючись на норми Кодексу, просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. за якою ставкою 5 відс. чи 3 відс. будуть оподатковуватися кошти, які отримані від замовників послуг (робіт) починаючи з 01.07.2023, якщо послуги (роботи) були надані (виконані) до 01.01.2023, підтвердженням чого є підписані акти про надання послуг (про виконанні роботи) та наявність дебіторської заборгованості в річному фінансовому звіті?;

 

2. чи є об’єктом оподаткування ПДВ кошти, що будуть отримані від замовників послуг (робіт) починаючи з 01.07.2023, якщо послуги (роботи) були надані (виконані) до 01.01.2023, підтвердженням чого є підписані акти про надання послуг (про виконанні роботи) та наявність дебіторської заборгованості в річному фінансовому звіті?

Щодо першого-другого питання

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ Кодексу передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 гл. 1  розділу ІІ Кодексу.

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:

1) 3 відсотки доходу - у разі сплати ПДВ згідно з Кодексом;

2) 5 відсотків доходу - у разі включення ПДВ до складу єдиного податку (пункт 293.3 статті 293 глави 1 розділу XIV Кодексу).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1 розділу XIV Кодексу.

Для платників єдиного податку третьої групи Кодексом встановлена фіксована ставка у розмірі 3 відс. доходу у разі сплати ПДВ, 5 відс. доходу у разі включення ПДВ до складу єдиного податку (п. 293.3 ст. 293 розділу XIV Кодексу).

Відомості про ставку єдиного податку вносяться до реєстру платників єдиного податку (п. 299.7 ст. 299 розділу XIV Кодексу).

Зміна цих відомостей у реєстрі відбувається на підставі заяви, яка надається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу (пп. 298.1.5 п. 298.1, п. 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 розділу XIV Кодексу).

Відповідно до п. 292.1 ст. 292 Кодексу передбачено, що доходом платника єдиного податку – юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній  п. 292.3 ст. 292 Кодексу.

Відповідно до п. 296.1 ст. 296 Кодексу визначено, що юридичні особи - платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень п.п. 44.2, 44.3 ст. 44 Кодексу.

При цьому, згідно з п. 292.6 ст. 292 Кодексу датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Для платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) датою отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених цим Кодексом.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Враховуючи вищевикладене, якщо платник єдиного податку до 01.07.2023 року застосовував ставку 5 відс. та надавав послуги (виконував роботи), які були неоплачені до такої дати та з ІІІ кварталу 2023 року здійснив зміну ставки єдиного податку третьої групи на 3 відс. (з ПДВ), включає суми коштів отримані після 01.07.2023 до складу доходу платника єдиного податку третьої групи за ставкою 3 відс. (з ПДВ).

Такі кошти зараховуються до складу доходу платника єдиного податку на дату надходження таких коштів на розрахунковий рахунок у податковому (звітному) періоді після 01.07.2023.

При цьому, дата надання послуг (виконання робіт) не впливає на дату відображення доходу платника єдиного податку третьої групи у зв’язку з відсутністю будь-якої оплати за такі надані послуги (виконі роботи).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 розділу V Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Кодексу розташоване на митній території України.

Пунктом 187.1 статті 187 розділу V Кодексу встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону № 996, незалежно від дати накладення електронного підпису.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 розділу V Кодексу (п. 201.8 ст. 201 розділу V Кодексу).

Враховуючи зазначене, якщо у Товариства перша подія (зокрема, оформлення документа на постачання (виконання)  послуг (робіт)) відбулася до його реєстрації платником ПДВ, а друга подія відбулася після такої реєстрації платником ПДВ, то податкове зобов’язання з ПДВ за такою операцією не нараховується, за умови, що таке Товариство не визначає податкові зобов’язання за касовим методом та/або оплати за рахунок бюджетних коштів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).