Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.01.2024 р. № 96/ІПК/99-00-07-05-02 ІПК

Державна податкова служба (далі – ДПС) за результатами розгляду звернення Товариства про отримання індивідуальної податкової консультації з питання поновлення граничного строку розрахунків за операціями з експорту товарів після прийняття міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову про стягнення з нерезидента суми заборгованості, та керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомило, що при здійсненні експортних операцій з продажу/поставки товару розрахунки за такими операціями з боку нерезидентів проводяться вже після отримання товару, при цьому, у ході здійснення зовнішньоекономічної діяльності трапляються випадки несвоєчасної оплати за поставлений товар та стягнення з покупця-нерезидента заборгованості у судовому порядку за поставлений Товариством товар.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати консультацію з наступних питань:

1) Чи є підстави у Державної податкової служби України для поновлення граничного строку розрахунків за операціями з експорту товарів (або вважати такий строк поновленим) і здійснення нарахування підприємству-резиденту (продавцю товару) пені в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором уразі несплати нерезидентом (покупцем товару) суми заборгованості за поставлений товар після прийняття міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову підприємства-резидента (продавця товару) про стягнення з такого нерезидента суми заборгованості за поставлений товар?

2) На якій передбаченій законодавством підставі та з якого моменту після прийняття міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову поновлюється граничний строк розрахунків за операціями з експорту товарів та здійснюється нарахування пені у випадку невиконання відповідачем (покупцем-нерезидентом) зазначеного рішення комерційного арбітражного суду та несплати ним суми заборгованості на користь підприємства (продавця товару)?

Щодо питань 1-2.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473 «Про валюту та валютні операції» (далі – Закон № 2473) Національний банк України (далі - НБУ) має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Порушення резидентами граничного строку розрахунків, згідно з частиною п’ятою статті 13 Закону № 2473, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості.

При цьому, законодавчими підставами для зупинення строку, встановленого у відповідності до статті 13 Закону № 2473, зокрема, є прийняття до розгляду судом (міжнародним комерційним арбітражем) позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості.

Так, відповідно до частини сьомої статті 13 Закону № 2473 у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, встановленого відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

Водночас, абзацом другим частини сьомої статті 13 Закону № 2473 визначено, що у разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

Поряд з цим, абзацом третім частини сьомої статті 13 Закону № 2473 визначено, що у разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Тобто, нарахування пені здійснюється до дня прийняття до розгляду судом позовної заяви, та за умови прийнятого рішення суду про задоволення позову про стягнення з нерезидента простроченої заборгованості.

Статтею 38 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі – Закон № 959-ХІІ) визначено, що спори, які виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

Відповідно до абзацу третього частини першої статті 39 Закону № 959-ХІІ будь-які спори щодо застосування положень цього Закону та законів, прийнятих на виконання цього Закону, можуть бути предметом розгляду в господарських судах, якщо сторонами у справі виступають юридичні особи.

Частиною першою статті 176 Господарсько процесуального кодексу України (далі – ГПКУ) визначено, що за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 176 ГПКУ про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Відповідно до пункту 1 статті 18 розділу IV Регламенту Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, затвердженого рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 27.07.2017 № 25(6) провадження у справі порушується постановою Голови МКАС про прийняття справи до провадження за фактом пред’явлення до МКАС належним чином оформленої позовної заяви та документа, що підтверджує сплату реєстраційного збору відповідно до Положення про арбітражні збори та витрати.

Таким чином, у разі ухвалення судом/міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України рішення про задоволення позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, сплаті підлягає пеня, нарахована до дня прийняття такої позовної заяви судомабо МКАС.

Поряд з цим, зазначаємо, що висновки щодо правомірності розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, а також відсутності чи наявності факту порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів та підстав для нарахування пені, згідно з частиною п’ятою статті 13 Закону № 2473, можливо зробити лише за результатами проведеної документальної перевірки суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу II Кодексу).