X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.01.2024 р. № 198/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо формування податкового кредиту та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Підприємством у вересні 2023 року було здійснено попередню оплату постачальнику, на суму якої постачальником складено відповідну податкову накладну та подано її на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі – ЄРПН).

Реєстрація такої податкової накладної в ЄРПН була зупинена контролюючим органом 03.10.2023, а 04.10.2023 відповідно до  рішення контролюючого органу реєстрація платника ПДВ постачальника була анульована.

За результатом розгляду документів, наданих постачальником, контролюючим органом 10.10.2023 було прийнято рішення про реєстрацію в ЄРПН вищезазначеної податкової накладної.

За заявою постачальника 01.11.2023 його реєстрація платником ПДВ була відновлена.

Крім того, за виконані у вересні 2023 року роботи постачальником були складені на Підприємство інші податкові накладні, які не були зареєстровані в ЄРПН таким постачальником до дати анулювання його реєстрації платником ПДВ.

Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1-2) чи зможе постачальник після відновлення його реєстрації платника ПДВ зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, складені та не зареєстровані в ЄРПН до анулювання його реєстрації платника ПДВ, у тому числі реєстрація в ЄРПН яких була зупинена?;

3) чи матиме право Підприємство на формування податкового кредиту на підставі вищезазначених податкових накладних?

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних  з визначенням  об’єктів  оподаткування  та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX ПКУ.

Відповідно до пунктів 201.1, 201.8 та 201.10 статті 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, зокрема, податковий номер платника податку (продавця та покупця), індивідуальний податковий номер.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 ПКУ.

Реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (пункт 201.16 статті 201 ПКУ).

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246  (далі – Порядок № 1246).

Пунктом 5 Порядку № 1246 передбачено, що податкові накладні / розрахунки коригування приймаються до ЄРПН у разі дотримання вимог пункту 192.1 статті 192, пунктів 2001.3, 2001.9 статті 2001 та пунктів 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 ПКУ, а також з урахуванням Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Після надходження податкової накладної / розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, визначені пунктом 12 Порядку № 1246 (зокрема, щодо реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПКУ; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПКУ), за результатами яких формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН (пункти 12, 18 Порядку № 1246).

Податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється, зокрема, у день прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 19 Порядку № 1246).

Платник податку через електронний кабінет платника податку шляхом перегляду в режимі реального часу має доступ до даних ЄРПН щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування (пункт 25 Порядку № 1246).

Правила формування податкового кредиту встановлено статтею 198 ПКУ.

Згідно з пунктами 198.3, 198.6 статті 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПКУ,  протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПКУ.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1, 2

Податкова накладна, складена платником податку за операцією з постачання товарів/послуг, підлягає реєстрації в ЄРПН, зокрема, після проходження перевірок, передбачених пунктом 12 Порядку № 1246 (у тому числі щодо реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну, платником податку на момент складення та реєстрації такої податкової накладної). Податкова накладна, реєстрація в ЄРПН якої була зупинена, реєструється, зокрема, у день прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням контролюючого органу про реєстрацію такої податкової накладної.

Водночас питання, порушені Товариством, стосуються можливості його  постачальника зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, складені та не зареєстровані в ЄРПН до анулювання його реєстрації платником ПДВ, після відновлення реєстрації платником ПДВ.

Слід зазначити, що будь-який платник податків (у тому числі постачальник, який у ситуації, описаній у зверненні, реєструє в ЄРПН податкові накладні за операціями з постачання товарів/послуг) у разі виникнення необхідності має право звернутися до контролюючого органу в порядку, визначеному статтею 52 ПКУ, для отримання індивідуальної податкової консультації з питань практичного використання норм ПКУ, зокрема, щодо порядку (можливості) реєстрації в ЄРПН таких податкових накладних.

Щодо питання 3

З урахуванням норм пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пунктів 201.1, 201.7, 201.8 та 201.10 статті 201 ПКУ право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у платника податку – покупця товарів/послуг на підставі податкової накладної, складеної з дотриманням норм податкового законодавства та зареєстрованої в ЄРПН платником податку – постачальником товарів/послуг на такого покупця за фактом здійснення господарської операції, показники якої відповідають первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою господарською операцією.

Покупець може включити до податкового кредиту суми ПДВ, зазначені у податковій накладній, складеній постачальником на такого покупця за операцією з постачання йому товарів/послуг, після реєстрації в ЄРПН такої податкової накладної постачальником:

у разі своєчасної реєстрації в ЄРПН такої податкової накладної – у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому її складено, або будь-якого наступного звітного періоду в межах термінів, визначених пунктом 198.6 статті 198 ПКУ;

у разі несвоєчасної реєстрації в ЄРПН – у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому її зареєстровано в ЄРПН, в межах термінів, визначених пунктом 198.6 статті 198 ПКУ.

Платник податку з метою визначення податкового періоду, у якому він має право включити суми ПДВ до податкового кредиту на підставі зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної, використовуючи інформацію, що міститься у електронному кабінеті платника податку, може встановити факт реєстрації в ЄРПН податкової накладної постачальником та дату реєстрації в ЄРПН такої податкової накладної, а також період, у якому має право віднести суми ПДВ до податкового кредиту на підставі такої податкової накладної.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.