Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.01.2024 р. № 156/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариствапро надання індивідуальної податкової консультації щодо системи оподаткування Товариства та звільнення від сплати мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) за2023 рік по орендованих землях, які розташовані на територіяхЛуганської області, які тимчасово окуповані збройними формуваннями російської федераціїта, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомило, що податковою адресою Товариства є місто Київ, при цьому всі виробничі потужності та об’єкти оподаткування (будівлі, споруди, земельні ділянки)  знаходяться на територіях Луганської області. Зазначені території визначені як тимчасово окуповані російською федерацією.

Перебування виробничих потужностей Товариства на територіях населених пунктів,які знаходяться в тимчасовийокупації збройними формуваннями російськоїфедерації стало перешкодою в можливості виконання cвoїx обов’язків. Товариство звернулося до Південного  міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків із заявою  неможливості виконання податкових обов’язків. 3а результатами розгляду заяви Товариства органом ДПС прийняте рішення щодо можливостісвоєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку.

3важаючи на вищезазначене, Товариствомне поданозвітність дляпідтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік з початку року i до цього часу.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. На якій системі знаходиться Товариствоз 01 січня 2023 року?
2. Чи має право Товариство у 2023 році право на пільгу по МП3 по орендованих землях, що використовувалися на підстави договорів оренди землі з фізичними особами та іншими орендарями, i знаходяться на даний час в повному обсязі на окупованих збройними формуваннями російськоїфедераціїтериторіях Луганської області?

Щодо першого питання

Відповідно до пп. "а" пп. 4 п. 291.4 ст. 291Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до четвертої групи - сільськогосподарські товаровиробники, належать юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Порядок та умови щорічного підтвердження статусу платника податку єдиного податкучетвертої групи встановлено пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Кодексу. Зокрема, суб'єкти господарювання - сільськогосподарські товаровиробники за визначенням пп. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 Кодексу для щорічного підтвердження зобов'язані до 20 лютого поточного року подати:

загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У разі недотримання вимог пп. 298.8.1 п. 298.1 ст. 298 Кодексу, зокрема, подання неповного пакета документів, Кодексом передбачено, що такі особи не можуть набути або підтвердити статус платника єдиного податку четвертої групи у поточному (звітному) році.

Відповідно до пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 Кодексу, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225.

За результатом розгляду заяви про неможливість виконання податкових обов’язківорганом ДПС прийнято Рішення про можливість виконання Товариством податкових обов’язків.

Таким чином, оскільки Товариством не подано до 20 лютого 2023 року пакета документів для підтвердження статусу платника податку єдиного податку четвертої групи та органом ДПС прийняте рішення щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку, то з 01 січня 2023 року Товариство знаходиться на загальній системі оподаткування.

Щодо другого питання

Відповідно до п.п. 14.1.114 прим.2 п. 14.1 ст. 14 Кодексу МПЗ - мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до Кодексу. Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, є загальним МПЗ.

Згідно з частиною другою ст. 22 Земельного кодексу України до сільськогосподарських угідь належать рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги.

МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (п.п. 38 прим. 1.1.4 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 Кодексу).

Положеннями п. 69.15 п. 69  підрозд. 10 розд. ХХ Кодексу, визначено, що не нараховується та не сплачується загальне МПЗ за земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на  територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України:

за 2022 рік – у частині земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності чи користуванні фізичних осіб;

з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року – у частині земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності чи користуванні юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Сума МПЗ за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені цим підпунктом, визначається пропорційно кількості місяців, коли такі земельні ділянки (земельні частки (паї) підлягали оподаткуванню платою за землю або єдиним податком четвертої групи.

Так як Товариство з 01 січня 2023 року знаходиться на загальній системі оподаткування та є платником податку на прибуток, то особливості визначення загального МПЗ для платників податку на прибуток - власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, визначено п. 141.9 ст. 141 Кодексу.

Платник податку зобов’язаний у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік подавати додаток з розрахунком загального МПЗ. У такому додатку, зокрема, зазначається загальна сума сплачених платником податку податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, та визначених відповідно до п.п. 141.9.2 або 141.9.3 п. 141.9 ст. 141 Кодексу витрат на оренду земельних ділянок протягом податкового (звітного) року (п.п. 141.9.1 п. 141.9 ст.141 Кодексу).

З прийняттям Закону України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на  нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон) при визначенні особливостей справляння податків і зборів на відповідних територіях, визначених Кодексом застосовується Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України     від 22.12.2022 № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України                         23.12.2022 за № 1668/39004 (далі – Наказ № 309).

Відповідно до п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ Кодексу за період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Починаючи з 1 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Згідно Переліку територій, у редакції Наказу № 309, території Луганської області включені до підрозділу 2 «Території активних бойових дій» розділу І «Території, на яких ведуться (велися) бойові дії»та розділу ІІ «Тимчасово окуповані Російською Федерацією території України» з 24.02.2023 по теперешній час.

Враховуючи вищевикладене, не підлягає нарахуванню та сплаті загальне МПЗ за земельні ділянки(земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, оскільки Товариство  в цей період мало право не нараховувати та не сплачувати плату за землю на підставі п.п.69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).