Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.01.2024 р. № 203/ІПК/99-00-04-03-02 ІПК

Державна податкова служба України на звернення Товариства про надання індивідуальної податкової консультації  щодо вимог до реєстрації юридичної особи, що є дочірнім підприємством юридичної особи, що є резидентом Японії, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомило, що є відповідальним виконавцем по проекту «Реконструкція споруд очистки стічних каналізаційних вод і будівництво технологічної лінії по обробці та утилізації осадів Бортницької станції аерації» (далі Проект) в рамках виконання Договору (у формі обміну нотами) між Урядом України та Урядом Японії про надання кредиту для реалізації проекту модернізації Бортницької станції очистки стічних вод затвердженого Законом України від 02.09.2015 № 664 (далі – Закон № 644).

Реалізація зазначеного Проекту здійснюється з дотриманням міжнародних процедур встановлених Японським агентством міжнародного співробітництва (далі – Джайка) для кредитних коштів за умовами STEP («зв’язаних кредитів»), відповідно до Довідника по закупівлям за рахунок кредитів Японської офіційної допомоги розвитку від квітня 2012 року.

З метою забезпечення виконання Закону № 664 для реалізації Проекту, Товариством 13.05.2020 була оголошена міжнародна процедура торгів на визначення генпідрядника за правилами Джайка. За результатом даної процедури буде визначено генпідрядну організацію для виконання будівельних робіт по Проекту.

Відповідно до норм Закону № 664 генпідрядник має бути японською компанією/спільним підприємством на чолі з японською компанією (в тому числі дочірньою компанією японської компанії).

Для отримання права проводити підприємницьку діяльності на території України потенційний генпідрядник зобов’язаний провести державну реєстрацію, уповноважених на це органах, своєї діяльності на нашій території.

Товариство  просить дати роз’яснення:

чи буде вважатися Українське Товариство «юридичною особою, що є дочірнім підприємством юридичної особи, яка є резидентом Японії і зареєстрована відповідно до законодавства Японії» у розумінні Закону 664 та пункту 9 підрозділу 1 розділу ХХ ПКУ, зокрема, якщо:

компанія володітиме більше ніж 50% часток у статутному капіталі Українського товариства?

компанія володітиме 100% часток у статутному капіталі Українського товариства?

Відповідно до п. 9 підрозділу 1 розділу ХХ Кодексу тимчасово, на період реалізації проекту модернізації Бортницької станції очистки стічних вод у рамках реалізації проекту «Реконструкція споруд очистки стічних каналізаційних вод і будівництво технологічної лінії по обробці та утилізації осадів Бортницької станції аерації», затвердженого Кабінетом Міністрів України (далі – Проект), не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб доходи, що нараховані (виплачені, надані) громадянам Японії (незалежно від їхнього резидентського статусу) японськими суб’єктами з реалізації Проекту у формі заробітної плати та/або винагороди за цивільно-правовими договорами. Зазначене звільнення застосовується лише до тієї частини доходів, що пов’язана з реалізацією Проекту.

Японським суб’єктом з реалізації Проекту може бути:

а) юридична особа, яка є резидентом Японії і зареєстрована відповідно до законодавства Японії;

б) зареєстроване в Україні постійне представництво юридичної особи, яка є резидентом Японії і зареєстрована відповідно до законодавства Японії;

в) юридична особа, що є дочірнім підприємством юридичної особи, яка є резидентом Японії і зареєстрована відповідно до законодавства Японії;

г) договір про спільну діяльність, одним або кількома учасниками якого
(з участю у такому договорі більше ніж 50 відсотків) є особи, визначені у підпунктах «а» - «в» цього пункту, укладений виключно з метою здійснення спільної діяльності з реалізації Проекту.

Термін «японський суб’єкт з реалізації Проекту» застосовується у пункті 47 підрозділу 2 та пункті 16¹ підрозділу 10 цього розділу Кодексу.

У разі якщо японським суб’єктом з реалізації Проекту виступатиме договір про спільну діяльність, одним або кількома учасниками якого (з участю у такому договорі більше ніж 50 відсотків) є особи, визначені у підпунктах «а» – «в» цього пункту, норми цього пункту застосовуються виключно до доходів громадян Японії, що нараховуються (виплачуються, надаються) оператором такої спільної діяльності.

  Відповідно до частини восьмої ст. 63 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) у випадках існування залежності від іншого підприємства, передбачених статтею 126 цього Кодексу, підприємство визнається дочірнім.

Статтею 126 ГКУ визначено, що асоційовані підприємства (господарські організації) – це група суб’єктів господарювання – юридичних осіб, пов’язаних між собою відносинами економічної та/або організаційної залежності у формі участі в статутному капіталі та/або управлінні. Залежність між асоційованими підприємствами може бути простою і вирішальною.

Проста залежність між асоційованими підприємствами виникає у разі якщо одне з них має можливість блокувати прийняття рішень іншим (залежним) підприємством, які повинні прийматися відповідно до закону та/або установчих документів цього підприємства кваліфікованою більшістю голосів.

Вирішальна залежність між асоційованими підприємствами виникає у разі якщо між підприємствами встановлюються відносини контролю-підпорядкування за рахунок переважної участі контролюючого підприємства в статутному капіталі та/або загальних зборах чи інших органах управління іншого (дочірнього) підприємства, зокрема володіння контрольним пакетом акцій. Відносини вирішальної залежності можуть встановлюватися за умови отримання згоди відповідних органів Антимонопольного комітету України.

Про наявність простої та вирішальної залежності має бути зазначено у відомостях державної реєстрації залежного (дочірнього) підприємства та опубліковано відповідно до закону.

Холдингова компанія – акціонерне товариство, яке володіє, користується, а також розпоряджається холдинговими корпоративними пакетами акцій (часток, паїв) двох або більше корпоративних підприємств (крім пакетів акцій, що перебувають у державній власності).

Якщо корпоративне підприємство через дії або бездіяльність холдингової компанії виявиться неплатоспроможним та визнається банкрутом, то холдингова компанія несе субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями корпоративного підприємства.

Загальні засади функціонування холдингових компаній в Україні, в тому числі Державної керуючої холдингової компанії, а також особливості їх утворення, діяльності та ліквідації регулюються Законом України «Про холдингові компанії в Україні» та іншими нормативно-правовими актами (ст. 126 ГКУ).

Водночас наказом Державного комітету України з питань технічного врегулювання  та споживчої політики від 28.05.2004 № 97 «Про затвердження національних стандартів України, державних класифікаторів України, національних змін до міждержавних стандартів, внесення зміни до наказу Держспоживстандарту України від 31 березня 2004 р. № 59 та скасування нормативних документів» затверджено Державний класифікатор  України «Класифікація організаційно-правових форм господарювання» (ДК 002:2004), об’єктом класифікації якого є визначені чинним законодавством організаційно-правові форми юридичних осіб та їх відокремлені підрозділи: філії, представництва, а також підприємці - фізичні особи, які не мають статусу юридичної особи.

Класифікатор призначено для використовування органами державного управління та іншими користувачами для обліку, збирання й обробляння статистичної та адміністративної інформації щодо державної реєстрації, аналізування та узагальнювання результатів економічної діяльності суб’єктів господарської (зокрема підприємницької) діяльності, ведення державних реєстрів: Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Реєстру корпоративних прав держави та інших.

Відповідно до пп. 3.1.8 п. 3.1 розділу 3 державного класифікатора ДК 002:2004 дочірнє підприємство – це підприємство, єдиним засновником якого є інше підприємство (підприємство, залежне від нього).

Відповідно до частини першої ст. 89  Цивільного кодексу України (далі  – ЦКУ), юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.

До єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом ( частина 4 ст. 89  ЦКУ).

Юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом (частина 1 ст. 83 «Організаційно-правові форми юридичних осіб» ЦКУ).

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб – підприємців, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» від 15 травня 2003 року № 755-IV та відносяться до повноважень Міністерства юстиції України.

Зважаючи на вищевикладене, питання застосування нормативних актів щодо реєстрації юридичної особи, що є дочірнім підприємством юридичної особи, яке є резидентом Японії, належить до компетенції Міністерства юстиції України.

Крім  того, інформуємо, на підставі пункту 52⁸, підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу до 1 серпня 2023 року зупинявся перебіг строків, зокрема щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно підприємством, якому надано таку консультацію.