X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.01.2024 р. № 251/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення             Товариства щодо можливості перебування на спрощеній системі оподаткування при здійсненні реалізації вугілля кам’яного, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомило, що є платником єдиного податку третьої групи та здійснює діяльність за КВЕД-2010 46.71 «Неспеціалізована оптова торгівля».

Практична мета зазначеного запиту – подання скарги щодо відповідності законодавству рішення Замовника процедури закупівлі – Відкриті торги з особливостями, предмет закупівлі вугілля кам’яне, класифікація за ДК 021:2015: 09111100-1 – вугілля.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання:

Чи може платник єдиного податку третьої групи займатися реалізацією вугілля кам’яного?

Щодо зазначеного питання

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено у главі 1 розділу XIV Податкового Кодексу України (далі - Кодексу).

Відповідно до підпункту 3 пункту 291.4 статті 291 Кодексу до суб’єктів господарювання третьої групи, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, відносяться юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не  перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Нормами пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу визначено види діяльності, які не дають права суб'єктам господарювання (єдиного податку груп 1 – 3 суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці),.

Абзацом п'ятим пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої — третьої груп суб'єкти господарювання, які здійснюють, зокрема, видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення.

Відповідно до пп. 14.1.91 п. 14.1 ст. 14 Кодексу корисні копалини — природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва і споживання безпосередньо або після первинної переробки.

До переліку корисних копалин місцевого значення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року №827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення», належать:

- сировина для хімічних меліорантів ґрунтів (вапняк, гіпс, гажа, сапропель);

- сировина для будівельного вапна та гіпсу (гіпс, вапняк, крейда);

- сировина піщано-гравійна (пісок);

- сировина цегельно-черепична (суглинок, супісок);

- інші корисні копалини, що не включені до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення.

При цьому до корисних копалин загальнодержавного значення належать тверді корисні копалини, зокрема антрацит, буре вугілля, кам'яне вугілля.

Отже, юридична особа, яка є платником єдиного податку третьої групи, не має права займатися реалізацією вугілля кам’яного.

Підпунктом 5 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Кодексу встановлено, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексу, зокрема, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).