Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.01.2024 р. № 256/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення Державного підприємства (далі – Підприємство) щодо отримання індивідуальної податкової консультації з плати за землю, та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У зверненні поінформовано, що на балансі Підприємства обліковується будівля, яка передана Посольству (далі – Посольство) відповідно до укладеного договору оренди будівлі (нова редакція від 07.09.2022) (далі – Договір). Відповідно до умов Договору оренди Посольству передано державне майно (гараж, місце для стоянки автомобілів, садом та інше) разом із земельною ділянкою (кадастровий номер 8000000000:..:…:…..) (далі – Ділянка), на якій розташоване майно.

Підприємство не повідомило про речові права на Ділянку.

Підприємство, посилаючись на норму п.п. 283.1.7 п. 283.1 ст. 283 Кодексу, просить надати роз’яснення з таких питань:

1) чи звільняється від оподаткування зазначена Ділянка;

2) у разі відсутності пільги чи має бути окреме рішення органу місцевого самоврядування щодо надання пільги.

Кодексом передбачено реалізацію принципу платності (ст. 206 Земельного кодексу України) користування землею у двох формах плати за землю: земельного податку, який сплачується власниками земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачами, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування, та орендної плати, яка справляється на умовах договору оренди за надані у строкове користування земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.72, 14.1.147 п. 14.1 ст. 14, п. 269.1 ст. 269, п. 288.1 ст. 288 Кодексу).

Відповідно до п.п. 283.1.7 п. 283.1 ст. 283 Кодексу земельні ділянки, на яких розташовані дипломатичні представництва, які відповідно до міжнародних договорів (угод), згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, користуються приміщеннями та прилеглими до них земельними ділянками на безоплатній основі, не підлягають оподаткуванню земельним податком.

Таким чином, пільга зі сплати земельного податку, передбачена нормами п.п. 283.1.7 п. 283.1 ст. 283 Кодексу, поширюється на особи, які є власниками земельних ділянок та/або землекористувачами, та яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування.

Враховуючи зазначене, у разі використання Ділянки на праві власності або на праві постійного користування та надання Посольству в оренду нерухомого майна разом з Ділянкою, Підприємство не отримує права на застосування пільги згідно з п.п. 283.1.7 п. 283.1 ст. 283 Кодексу.

У разі використання Ділянки на умовах оренди, Підприємство має нараховувати та сплачувати орендну плату на умовах договору оренди Ділянки.

Водночас органи місцевого самоврядування на виконання повноважень, наданих п.п. 12.4.3 п. 12.4 ст. 12, п. 284.1 ст. 284 Кодексу, можуть встановлювати податкові пільги щодо сплати земельного податку на відповідній території.

Тому Підприємству доцільно звернутися до Київської міської ради щодо врегулювання питання рішення про встановлення пільги з плати за землю для земельних ділянок, на яких розташоване державне майно, надане в оренду відповідно до міжнародних договорів (угод).

Звертаємо увагу, що у період дії воєнного стану в України згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу тимчасово,      до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема в частині строків розгляду звернень платників податків на отримання індивідуальних податкових консультацій, передбачених п. 52.1 ст.52 Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).