Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У ЧЕРНIГIВСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.06.2017 р. № 545/ІПК/25-01-13-01-10



Головне управління ДФС у Чернігівській області, керуючись ст.52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами і доповненнями (далі -Кодекс), розглянуло запит щодо оподаткування відшкодування витрат на проїзд найманих працівників у зв’язку із роз’їзним характером робіт, та в межах компетенції повідомляє.

Статтею 121 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII (далі - КЗпП) передбачено, що працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв'язку з службовими відрядженнями.

Основним документом, який регулює відрядження працівників органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, є Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.03.1998 за № 218/2658 (далі - Інструкція № 59). При цьому інші підприємства та організації можуть використовувати Інструкцію № 59 як допоміжний (довідковий) документ.

Згідно з загальними положеннями розділу І Інструкції № 59 службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить в дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер, не вважаються відрядженнями, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором, трудовим договором (контрактом) між працівником і власником (або уповноваженою ним особою).

Положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства, установи, організації незалежно від того, чи є вони членами професійної спілки, і є обов'язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства, установи, організації (ст. 18 КЗпП).

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Податкового кодексу України (далі - Кодекс), відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Відповідно до п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Заробітна плата для цілей розділу IV Кодексу - це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні й компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

При цьому до інших заохочувальних та компенсаційних виплат включається, зокрема, сума відшкодування працівникам вартості проїзду транспортом загального користування (п.п. 2.3.4 п. 2.3 глави 2 Інструкції зі

статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13 січня 2004 № 5).

Законом України від 10 листопада 1994 року № 232/94-ВР «Про транспорт» (далі - Закон № 232) встановлено, що єдину транспортну систему України становить, зокрема, транспорт загального користування (залізничний, морський, річковий, автомобільний і авіаційний, а також міський електротранспорт, у тому числі метрополітен) (ст. 21 Закону № 232).

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відс., визначену ст. 167 Кодексу (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).

Крім того, доходи, визначені ст. 163 Кодексу, є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п. 16і підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Враховуючи вищенаведене, у разі якщо колективним договором визначено, що службові поїздки працівників в інші населені пункти є роботою, що має роз'їзний (пересувний) характер і не є відрядженням, то суму відшкодованої працівникам вартості проїзду транспортом загального користування слід розглядати як компенсаційну виплату у складі заробітної плати, що включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу працівника і оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.