Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.01.2024 р. № 272/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба Україна, керуючись ст. 53 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), надає нову індивідуальну податкову консультацію з урахуванням висновків, викладених у рішенні Черкаського окружного адміністративного суду від 14.09.2020 у справі № 580/2306/20 (далі – рішення суду), і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин та норм законодавства, чинного на момент дії зазначених обставин.

Платник податків повідомив, що є фізичною особою – підприємцем з (…) та перебуває на податковому обліку з (…) як платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), а також є  платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5 відс., без найманих працівників.

Згідно з Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців від (…), основним видом економічної діяльності платника податків є код (…).

Відповідно до Довідки про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру від (…)
(…), платник податків обліковується як «фізична особа – підприємець, (…).

Відповідно до п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Кодексу самозайнята особа – платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником
в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність – участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем
(за виключенням випадку, передбаченого п. 65.9 ст. 65 Кодексу) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон № 5076) адвокат – фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність – незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно з частиною першою ст. 13 Закону № 5076 адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.

Таким чином, фізична особа, яка провадить адвокатську діяльність є самозайнятою особою та здійснює як підприємницьку діяльність, так і незалежну професійну діяльність.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу,
що здійснює його збір та ведення обліку, врегульовано Законом України
від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Згідно з пунктами 4, 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є:

фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування;

особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Отже, суд зазначив, що «законодавець розмежовує платників єдиного внеску на фізичних осіб – підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність».

Тобто, «позивач є платником єдиного внеску – фізичною особою –підприємцем, який обрав спрощену систему оподаткування, тобто є платником єдиного внеску в розумінні п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464. Аналіз зазначених норм свідчить про те, що Закон № 2464 не визначає такого платника єдиного внеску, як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності. Фізична особа – підприємець та особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, є різними платниками єдиного внеску».

Взяття на облік осіб, зазначених, зокрема, у пп. 4, 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, здійснюється податковим органом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників (частина перша ст. 5 Закону № 2464).

Взяття на облік платників єдиного внеску, зазначених, зокрема, у пп. 4, 5, частини першої ст. 4 Закону № 2464, здійснюється податковим органом
з внесенням Пенсійним фондом відповідних відомостей до реєстру застрахованих осіб (частина друга ст. 5 Закону № 2464).

Відповідно до ст. 5 Закону № 2464 та інших нормативно-правових актів розроблено Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 24 листопада 2014 року № 1162, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03 грудня 2014 року за № 1553/26330, (далі – Порядок № 1162), який є нормативно-правовим актом у розумінні частини третьої ст. 117 Конституції України та джерелом права, яке застосовується судом, відповідно до частини другої ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Порядком № 1162 визначаються питання взяття на облік, внесення змін до облікових даних та зняття з обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у територіальних органах Державної податкової служби України, надання контролюючим органам відомостей про зміну класу професійного ризику виробництва Фондом соціального страхування за період до 01 січня 2016 року, надання Пенсійному фонду України та фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування даних про взяття/зняття з обліку платників єдиного внеску
(п. 2 розділу І Порядку № 1162).

Порядок № 1162 поширюється на платників єдиного внеску, зазначених, зокрема, у пп. 4, 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (п. 3 розділу І Порядку № 1162).

Дані про взяття на облік платників єдиного внеску в порядку інформаційної взаємодії передаються державному реєстратору в день взяття їх на облік за місцезнаходженням чи місцем проживання із зазначенням: дати взяття на облік, найменування та коду за ЄДРПОУ контролюючого органу, в якому такого платника взято на облік, реєстраційного номера платника єдиного внеску (п. 3 розділу ІІ Порядку № 1162).

Взяття на облік юридичних осіб (їх відокремлених підрозділів) та фізичних осіб – підприємців, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі, як платників єдиного внеску підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру, яка надсилається (видається) цим юридичним особам (відокремленим підрозділам) та фізичним особам – підприємцям у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», із змінами і доповненнями (далі – Закон № 755) (п. 4 розділу ІІ Порядку № 1162).

Платники єдиного внеску, зазначені в п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, подають заяву за формою № 1-ЄСВ (додаток 1) протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності (п. 2 розділу ІІІ Порядку № 1162).

Платникам єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755, контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою № 2-ЄСВ згідно з додатком 3 до Порядку № 1162 (п. 4 розділу ІІІ Порядку № 1162).

Таким чином, суд дійшов висновку, що «аналіз положень Порядку № 1162 свідчить про те, що взяття контролюючим органом на облік платників єдиного внеску осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється виключно за заявою такої особи за формою № 1-ЄСВ. Взяття на облік платників єдиного внеску осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, контролюючим органом за власною ініціативою шляхом встановлення «ознаки незалежної професійної діяльності» Порядок № 1162 не передбачає».

Враховуючи вищенаведене, ДПС підсумовуючи викладене, а також зважаючи на висновки суду слід зазначити, що «фізична особа – підприємець та особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, є різними платниками єдиного внеску, однак, з огляду на те, що види діяльності платника податків як фізичної особи – підприємця та особи, яка провадить незалежну професійну діяльність співпадають, то останній не має обов`язку подання звітності як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, оскільки у такому випадку буде мати місце подвійний облік ідентичної господарської діяльності, а відповідно і подвійне оподаткування, що суперечить принципам законодавства, що визначає засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску».

Додатково повідомляємо, що з урахуванням положень ст. 53 Кодексу ця консультація, надана на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14.09.2020 у справі № 580/2306/20, має індивідуальний характер та може застосовуватися виключно (…).