Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.01.2024 р. № 236/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення                                     щодо окремих питань, пов’язаних із оподаткуванням ПДВ операцій з постачання майбутнього об’єкта житлової нерухомості, та з урахуванням узгодженої з Міністерством фінансів України позиції, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Підприємство згідно з договором оренди має у користуванні земельну ділянку для будівництва об’єкта (далі – Об’єкт будівництва).

Підприємство до 10.10.2022 отримало дозвіл на виконання будівельних робіт від Державної інспекції архітектури та містобудування України.

Між Підприємством та інвестором укладено інвестиційний договір купівлі - продажу майнових прав (далі – Інвестиційний договір).

Згідно з умовами Інвестиційного договору інвестор у строки та у розмірах, визначених Інвестиційним договором, зобов’язується оплатити інвестиції, а Підприємство зобов’язується за здійснені інвестором інвестиції не самостійно, а із залученням підрядних організацій, відповідно до технічного завдання та проєктної документації, збудувати протягом строку будівництва житловий будинок, ввести його в експлуатацію та передати інвестору за актом приймання - передачі об’єкт інвестування (квартиру).

З метою виконання підготовчих та будівельно-монтажних робіт із будівництва відповідного об’єкту інвестування, між Підприємством як замовником та генеральним підрядником (платником ПДВ) укладено договір генерального підряду. Підприємство має відповідний дозвіл на виконання будівельних робіт.

Підприємство як замовник будівництва після підписання Інвестиційного договору закріплює майнові права на об’єкт інвестування (квартиру) за інвестором та після повної їх оплати передає інвестору шляхом підписання акту приймання-передачі майнових прав.

У свою чергу, інвестор має право набуті майнові права на об’єкт інвестування (квартиру) передавати (уступати, відчужувати тощо) на користь третіх осіб шляхом укладення відповідних угод.

Після закінчення будівництва Підприємство як замовник зобов’язаний передати об’єкт інвестування інвестору чи третім особам.

Будівництво зазначеного вище житлового будинку триває з 2019 року. Станом на 10.10.2022 року інвестор частково сплатив авансові платежі за майнові права Підприємству як замовнику будівництва та продовжує перераховувати кошти на рахунок Підприємства і після 10.10.2022. За рахунок таких коштів генеральним підрядником поетапно продовжуються здійснюватися будівельно-монтажні роботи.

З огляду на викладене, Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1) щодо визначення першого постачання в описаній у зверненні ситуації;

2) щодо порядку оподаткування ПДВ операцій, що здійснюються Підприємством,  в описаній у зверненні ситуації;

3) щодо можливості використання індивідуальної податкової консультації    ІПК № 757 в описаній у зверненні ситуації;

4) щодо необхідності нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 та статтею 199 розділу V ПКУ, в описаній у зверненні ситуації;

5) щодо необхідності застосування касового методу податкового обліку з ПДВ в описаній у зверненні ситуації.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.1 – 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Особливості цивільного обороту об’єктів незавершеного будівництва і майбутніх об’єктів нерухомості визначає Закон України від 15 серпня 2022 року № 2518-ІХ «Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому» (далі – Закон № 2518).

Під терміном «неподільний об'єкт незавершеного будівництва» розуміється об'єкт нерухомого майна, який буде споруджено в майбутньому (будівля, споруда), щодо якого отримано право на виконання будівельних робіт та який не прийнято в експлуатацію, за умови що у складі такого об'єкта відсутні майбутні об'єкти нерухомості (підпункт 7 частини першої статті 1 Закону № 2518).

Під терміном «майбутній об'єкт нерухомості» розуміється передбачена проектною документацією на будівництво складова частина подільного об'єкта незавершеного будівництва, яка після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта стане самостійним об'єктом нерухомого майна (квартира, гаражний бокс, інше житлове або нежитлове приміщення, машиномісце тощо) (підпункт 6 частини першої статті 1 Закону № 2518).

Під терміном «спеціальне майнове право на об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості» розуміється різновид майнового права на об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості, яке полягає у:

володінні і розпорядженні таким об'єктом за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, якщо інше не визначено законом, та виникає після отримання права на виконання будівельних робіт, але не раніше державної реєстрації такого права, і припиняється після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта та державної реєстрації права власності на відповідний об'єкт нерухомого майна;

праві особи, за якою зареєстровано таке право, вимагати закінчення будівництва об'єкта (у тому числі об'єкта, складовою частиною якого є майбутній об'єкт нерухомості) та прийняття його в експлуатацію, що має наслідком набуття такою особою права власності на об'єкт нерухомого майна, який відповідає зазначеним у договорі технічним характеристикам відповідного об'єкта (підпункт 10 частини першої статті 1 Закону № 2518).

Відповідно до частини другої статті 10 Закону № 2518 право першого відчуження об’єкта незавершеного будівництва або майбутнього об’єкта нерухомості виникає з моменту:

1) державної реєстрації за замовником будівництва права власності/спеціального майнового права на неподільний об’єкт незавершеного будівництва - у разі відчуження неподільного об’єкта незавершеного будівництва або його частки (крім майбутніх об’єктів нерухомості);

2) державної реєстрації за замовником будівництва спеціального майнового права на подільний об’єкт незавершеного будівництва (крім випадку, визначеного частиною четвертою статті 21 Закону № 2518) та державної реєстрації за замовником будівництва / девелопером будівництва спеціального майнового права на всі майбутні об’єкти нерухомості в ньому - у разі відчуження майбутнього об’єкта нерухомості (крім випадку, визначеного пунктом 3 частини другої статті 10 Закону № 2518). Державна реєстрація спеціального майнового права на всі майбутні об’єкти нерухомості здійснюється за замовником будівництва та девелопером будівництва відповідно до розподілу між ними майбутніх об’єктів нерухомості, визначеного договором щодо організації та фінансування будівництва об’єкта;

3) державної реєстрації за замовником будівництва спеціального майнового права на подільний об’єкт незавершеного будівництва, всі майбутні об’єкти нерухомості в ньому, а в разі відчуження майбутніх об’єктів нерухомості через фонд фінансування будівництва - з моменту державної реєстрації за управителем фонду фінансування будівництва права довірчої власності на отримані в управління майбутні об’єкти нерухомості.

Водночас, дія Закону № 2518 поширюється на об'єкти незавершеного будівництва та майбутні об'єкти нерухомості, які є складовими частинами об'єкта незавершеного будівництва, право на виконання будівельних робіт щодо яких набуте після набрання чинності Законом № 2518, з урахуванням особливостей, визначених частиною другою статті 21 Закону № 2518 (стаття 21 Закону № 2518). 

Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань,  на підставі  первинних  документів,  регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1      розділу ІІ ПКУ.

Об'єкти житлової нерухомості – це будівлі, зареєстровані згідно із законодавством як об'єкти житлової нерухомості, дачні та садові будинки (підпункт 14.1.129 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Об'єкти нежитлової нерухомості - будівлі, їх складові частини, що не є об'єктами житлової нерухомості (підпункт 14.1.129¹ пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V ПКУ - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг, на електронний гаманець у емітента електронних грошей та/або на рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг, з електронних гаманців у емітента електронних грошей та/або з рахунків в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг) (підпункт 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) визначено статтями 187, 198 та 201 розділу V ПКУ.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ за операціями з першого постачання житла (об'єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об'єкта незавершеного будівництва / майбутнього об'єкта житлової нерухомості застосовується касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ.

Згідно з підпунктом «б» пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування ПДВ відповідно до статті 197 розділу V, підрозділу 2 розділу XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ).

Особливості оподаткування ПДВ операцій з постачання житла (об'єктів житлової нерухомості) визначено у підпункті 197.1.14 пункту 197.1 статті 197      розділу V ПКУ.

Підпунктом 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ визначено, що звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання житла (об'єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об'єкта незавершеного будівництва / майбутнього об'єкта житлової нерухомості, крім першого постачання таких об'єктів.

У цьому підпункті перше постачання житла (об'єкта житлової нерухомості) означає:

а) першу передачу готового новозбудованого житла (об'єкта житлової нерухомості) у власність покупця або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника;

б) перший продаж реконструйованого або капітально відремонтованого житла (об'єкта житлової нерухомості) покупцю, який є особою, іншою, ніж власник такого об'єкта на момент виведення його з експлуатації (використання) у зв'язку з такою реконструкцією або капітальним ремонтом, або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) на таку реконструкцію чи капітальний ремонт за рахунок замовника.

У підпункті 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ перше постачання неподільного житлового об'єкта незавершеного будівництва / майбутнього об'єкта житлової нерухомості означає першу передачу спеціального майнового права на відповідний об'єкт покупцю за договором купівлі-продажу неподільного житлового об'єкта незавершеного будівництва / майбутнього об'єкта житлової нерухомості (перший продаж) від замовника будівництва / девелопера будівництва, за яким зареєстровано спеціальне майнове право на відповідний об'єкт.

Операції з першого постачання доступного житла та житла, що будується із залученням державних коштів, звільняються від оподаткування.

З огляду на викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненнях, ДПС з урахуванням узгодженої з Міністерством фінансів України позиції інформує.

Щодо питань 1 і 5

В описаній у зверненні ситуації операцією з першого постачання житла (об'єктів житлової нерухомості), яка підлягатиме оподаткуванню ПДВ, вважатиметься операція генерального підрядника з постачання Підприємству послуг із спорудження такого житла.

Крім цього, якщо Підприємством фактично здійснюватиметься операція з першого постачання неподільного житлового об'єкта незавершеного будівництва / майбутнього об'єкта житлової нерухомості, а саме перша передача покупцю (інвестору) спеціального майнового права на такий об’єкт, то вказана операція вважатиметься операцією з першого постачання такого об’єкта, яка також підлягатиме оподаткуванню ПДВ.

Починаючи з 10.10.2022 за вказаними вище операціями податкові зобов’язання з ПДВ необхідно нараховувати за касовим методом податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ, крім випадків, визначених пунктом 85 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

Щодо питань 2 і 4

Якщо Підприємством не буде здійснюватися постачання покупцю (інвестору) спеціального майнового права на неподільний житловий об'єкт незавершеного будівництва / майбутній об'єкт житлової нерухомості, то операцією, яка підлягатиме оподаткуванню ПДВ, буде вважатися лише операція генерального підрядника з постачання Підприємству послуг із спорудження такого житла.

Одночасно з цим, у Підприємства виникатиме обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, встановленими пунктом 198.5  статті 198 розділу V ПКУ, якщо придбані Підприємством з ПДВ послуги із спорудження житла призначаються для використання в операціях, звільнених від оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ.

Щодо питання 3

Після внесення змін до норм ПКУ (у тому числі змін, внесених Законом України від 20 вересня 2022 року № 2600-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з об'єктами нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому» до підпункту 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ) ІПК № 757 може використовуватися Підприємством у частині, що не суперечить таким змінам.   

 

Додатково ДПС інформує, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин, у тому числі і тих, про які йдеться у зверненнях, необхідно розглядати з урахуванням договірних умов та обставин здійснення відповідних господарських операцій, у тому числі з детальним вивченням та аналізом договорів, первинних документів і матеріалів, оформленням яких супроводжувались такі операції, що дозволяють ідентифікувати фактичну їх сутність.

Достовірність нарахування податкових зобов’язань з ПДВ в описаній у зверненні ситуації та/або правомірність застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ, визначеного підпунктом 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, може бути встановлена виключно за результатами проведення відповідних перевірок, передбачених ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).