Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.01.2024 р. № 305/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства щодо порядку формування податкового кредиту та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, в березні 2022 року постачальник на умовах 100 відс. передплати передав у власність Товариства нафтопродукти. Товариство не відображало податковий кредит за первинними документами в декларації з ПДВ за березень 2022 року. 29 жовтня 2022 року постачальник отримав Рішення контролюючого органу про неможливість своєчасного виконання ним податкових обов’язків у тому числі і щодо реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування (далі – Рішення). Рішення прийнято після 15 липня 2022 року – останньої дати реєстрації складених податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Інформуючи про зазначене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1) чи має право Товариство включити суму ПДВ за операцією з придбання нафтопродуктів до податкового кредиту у березні 2022 року на підставі первинних документів (платіжних доручень, актів приймання-передачі нафтопродуктів), якщо постачальника визнано особою, у якої відсутня можливість зареєструвати податкову накладну в ЄРПН (Рішення від 29.10.2022)?;

2) протягом якого строку у Товариства зберігається право на формування податкового кредиту на суму ПДВ за операцією з придбання нафтопродуктів у постачальника на підставі первинних документів (платіжних доручень, актів приймання-передачі нафтопродуктів), складених у березні 2022 року?;

3) до якого строку постачальник нафтопродуктів повинен зареєструвати податкові накладні за операціями з постачання нафтопродуктів Товариству, що мали місце в березні 2022 року?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Пунктом 44.1 статті 44 розділу ІІ ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу ІІ ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX ПКУ.

Згідно з пунктами 201.1 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операції з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правила формування податкового кредиту з ПДВ встановлено статтею 198 розділу V ПКУ.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних (пункт 198.6 статті 198 розділу V ПКУ).

Пунктом 32² підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ встановлено, що тимчасово, за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в ЄРПН постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, платники податку включають до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у вказаному пункті.

Абзацами третім та четвертим підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ (з урахуванням змін, внесених Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України») встановлено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати свої податкові обов’язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, зокрема, щодо реєстрації в ЄРПН такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року. Зазначені норми застосовуються починаючи з 27 травня 2022 року.

Абзацом першим підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ встановлено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Згідно з підпунктом 69.1¹ пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ платники податку на додану вартість зобов’язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в ЄРПН.

Підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ (з урахуванням змін, внесених Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового Кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», встановлено, що тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім окремих строків, визначених цим пунктом.

Крім того, пунктом 102.9 статті 102 розділу ІІ ПКУ, який діяв до 01.08.2023, було передбачено, що у зв’язку із запровадженням правового режиму воєнного, надзвичайного стану в Україні, зупинявся перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених ПКУ.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питання і фактичних обставин, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1-3

За операціями з придбання товарів/послуг у лютому – травні 2022 року платник податку – покупець відповідно до пункту 32² підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ мав право включити суми ПДВ до податкового кредиту звітного (податкового) періоду, у якому відбулося таке придбання, на підставі первинних (розрахункових) документів без наявності зареєстрованої в ЄРПН постачальником податкової накладної. Право на такий податковий кредит зберігалося за умови, що податкова накладна, складена за такою операцією, зареєстрована в ЄРПН постачальником в терміни, визначені підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, а саме, якщо постачальник має можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування – не пізніше 15.07.2022.

Зважаючи на те, що Рішення про неможливість виконувати податкові обов’язки було отримане постачальником у жовтні 2022 (тобто станом на 15.07.2022 він мав можливість виконувати такі обов’язки), то податкові накладні складені у лютому – травні 2022 року мали бути зареєстровані не пізніше 15.07.2022. Якщо такі податкові накладні не зареєстровані у зазначений термін, то таким постачальником порушено строки реєстрації в ЄРПН таких податкових накладних, та, відповідно, покупець після настання зазначеної дати втрачає право на формування податкового кредиту на підставі первинних документів.

Право на такий податковий кредит у покупця може бути відновлене на дату реєстрації в ЄРПН постачальником відповідної податкової накладної (за умови, що на таку дату не минув термін, визначений пунктом 198.6 статті 198 розділу V ПКУ, з урахуванням його зупинення відповідно до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ та пунктом 102.9 статті 102 розділу ІІ ПКУ.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.