Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.01.2024 р. № 312/ІПК/99-00-04-03-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства щодо деяких питань визначення доходу платника єдиного податку, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомило, що станом на дату подачі звернення перебувало на спрощену систему оподаткування третьої групи без ПДВ.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи має право суб’єкт господарювання – платник єдиного податку здійснювати розрахунки шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за зобов’язаннями, які виникають за угодами, предметом яких не є купівля – продаж (поставка) товарів (інших товарно-матеріальних цінностей), виконання робіт або надання послуг?
2. Чи підлягають оподаткуванню податком на додану вартість операція з внесення юридичною особою – платником єдиного податку до свого статутного капіталу в якості внеску (додаткового вкладу) суми невиплаченої ним протягом календарного року безвідсоткової поворотної фінансової допомоги?
3. Чи підлягають оподаткуванню податком на прибуток операція з внесення юридичною особою – платником єдиного податку до свого статутного капіталу в якості внеску (додаткового вкладу) суми невиплаченої ним протягом календарного року безвідсоткової поворотної фінансової допомоги?
4. Чи є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором для одноособового учасника товариства з обмеженою відповідальністю – платника єдиного податку сума внеску (додаткового вкладу) до статутного капіталу товариства у вигляді вимоги за договором безвідсоткової поворотної фінансової допомоги в обмін на корпоративні права (частку в статутному капіталі товариства)?
5. Чи буде вважатись додатковим благом в розумінні пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Кодексу грошова вимога, зарахована в якості додаткового внеску до статутного капіталу товариства?

Щодо першого – третього питання

За наслідками отримання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від учасника Товариства, у Товариства виникає кредиторська заборгованість перед його учасником. Водночас, коли одноосібний учасник товариства заявляє про намір щодо внесення до статутного капіталу додаткового вкладу у негрошовій формі, а саме – у вигляді його дебіторської заборгованості до підприємства за договором фінансової допомоги, така операція є операцією з внесення до статутного капіталу прав вимоги кредиторської заборгованості в обмін на корпоративні права.

Відповідно до ч. 2 ст. 115 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV (далі – ЦКУ), вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом. Право вимоги є майновим правом.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII (далі – Закон №2275), визначено, що вкладом учасника товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом.

При цьому, майном як особливим об’єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки (п.1 ст.190 ЦКУ).

Таким чином, для юридичної можливість здійснення внеску в статутний капітал у вигляді права вимоги боргу чинним законодавством не заборонено.

Збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів регулюється ст.18 Закону №2275.

Стаття 18 Закону № 2275 визначає, що учасники товариства можуть збільшити статутний капітал товариства за рахунок додаткових вкладів учасників та/або третіх осіб за рішенням загальних зборів учасників.

Кожний учасник має переважне право зробити додатковий вклад у межах суми збільшення статутного капіталу пропорційно до його частки у статутному капіталі.

У рішенні загальних зборів учасників товариства про залучення додаткових вкладів визначаються загальна сума збільшення статутного капіталу товариства, коефіцієнт відношення суми збільшення до розміру частки кожного учасника у статутному капіталі та запланований розмір статутного капіталу.

Додаткові вклади можуть вноситися у негрошовій формі. У такому разі рішенням загальних зборів учасників визначаються учасники товариства та/або треті особи, які вносять майно, та його грошова оцінка.

Додаткові вклади можуть вноситися шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог між товариством та учасником та/або третьою особою.

З учасником товариства та/або третьою особою може бути укладено договір про внесення додаткового вкладу, за яким такий учасник та/або третя особа зобов’язується зробити додатковий вклад у грошовій чи негрошовій формі, а товариство – збільшити розмір його частки у статутному капіталі чи прийняти до товариства з відповідною часткою у статутному капіталі.

При цьому, згідно п. 10 ст. 18 Закону № 2275 визначено, що протягом одного місяця з дати спливу строку для внесення додаткових вкладів, встановленого відповідно до ст.18 Закону №2275, загальні збори учасників товариства приймають рішення про:

1) затвердження результатів внесення додаткових вкладів учасниками товариства та/або третіми особами;

2) затвердження розмірів часток учасників товариства та їх номінальної вартості з урахуванням фактично внесених ними додаткових вкладів;

3) затвердження збільшеного розміру статутного капіталу товариства.

Зміни, пов’язані зі зміною розміру статутного капіталу, підлягають державній реєстрації.

Отже, законодавство України передбачає право учасника юридичної особи (кредитора), який має майнові права на кредитну заборгованість за договором фінансової допомоги, здійснити внесок/додатковий внесок до статутного капіталу юридичної особи (позичальника), у вигляді майнових прав на кредиторську заборгованість юридичної особи перед таким учасником юридичної особи.

Відповідно до пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, поворотна фінансова допомога це – сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

Згідно з пп. 14.1.81 п. 14.1 ст. 14 Кодексу під інвестиціями розуміють господарські операції, які передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно. Зокрема, прямими фінансовими інвестиціями є господарські операції, що передбачають внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою.

При цьому, корпоративні права – це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (пп. 14.1.90 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст.297 Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п. 291.2 ст. 291 Кодексу). При цьому, згідно п. 291.3 ст. 291 Кодексу, зокрема, юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою1 розділу XIV Кодексу, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу XIV Кодексу.

Разом з тим, відповідно до п. 297.1 ст. 297 Кодексу, у разі набуття статусу платника єдиного податку юридичної особою, така особа звільняється від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з: податку на прибуток підприємств; податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої - четвертої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з цією главою; податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується платника єдиного податку третьої групи (юридичними особами), які обрали ставку єдиного податку за ставкою 3 відсотка (ПДВ), а також що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи; податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва; рентної плати за спеціальне використання води платниками єдиного податку четвертої групи.

Тобто, юридична особи, яка набула статусу платника єдиного податку третьої групи за ставкою 5 відсотків звільняється, зокрема, від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість.

Юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи ведуть та використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат (пп. 44.2, 44.3 ст. 44 Кодексу та абзац п’ятий п. 296.1 ст. 296 Кодексу).

Відповідно до пп. 292.1.2 п. 292.1 ст. 292 Кодексу визначено, що доходом платника єдиного податку для юридичних осіб є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).

При цьому, до складу доходу не включаються, зокрема, суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання та суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника (пп. 292.11 ст. 292 Кодексу).

Враховуючи вище, збільшення статутного капіталу за рахунок внеску учасника (кредитора) у розмірі кредиторської заборгованості юридичної особи (позичальника) перед таким учасником за договором фінансової допомоги, не призводить до виникнення доходу в бухгалтерському обліку та відповідно об’єкту оподаткування єдиним податком у юридичної особи – платника єдиного податку (позичальника за договором фінансової допомоги).

При цьому, відповідно до п. 291.6 ст. 291 Кодексу, платники єдиного податку третьої груп (юридичні особи) для перебування на спрощеній системі оподаткування повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

Тобто, коли учасник юридичної особи (кредитор), який за договором фінансової допомоги має майнові права на цю кредитну заборгованість, буде здійснювати збільшення статутного капіталу платника єдиного податку - юридичної особи (позичальника) за рахунок таких майнових прав, така операція буде взаємозаліком зустрічних грошових зобов’язань між такими особами в рамках договору фінансової допомоги (замість повернення фінансової допомоги в грошовій формі зменшуються зобов’язання платника єдиного податку – юридичної особи (позичальника) з перерахування належної учаснику юридичної особи (кредитору) суми коштів за договором фінансової допомоги), що є порушенням вимог перебування на спрощеній системі оподаткування.

Щодо питання четвертого та п’ятого.

Об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого не включається сума майнового та немайнового внеску платника податку до статутного фонду юридичної особи - емітента корпоративних прав, в обмін на такі корпоративні права (пп. 165.1.44 ст. 165 Кодексу).

Звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою (пп. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Отже, сума майнового та немайнового внеску фізичної особи до статутного капіталу юридичної особи – резидента не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків і не оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором.

Разом з тим юридична особа як податковий агент відображає суму зазначеного внеску у податковому розрахунку форми № 1ДФ.

Так, сума майнового та немайнового внеску платника податку до статутного фонду юридичної особи - емітента корпоративних прав в обмін на такі корпоративні права, відображається податковим агентом у податковому розрахунку за формою 1ДФ під ознакою доходу «178».

Слід зазначити, що необхідною умовою правильного застосування податкового законодавства є встановлення (з’ясування) всіх суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та детального вивчення всіх первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, оформленням яких вони супроводжувались.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником, якому надано таку консультацію.