Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.01.2024 р. № 328/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо порядку складання податкових накладних / розрахунків коригування та відображення операцій у податковій звітності і звернення Товариства аналогічного змісту, надіслане листом Міністерства фінансів України та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, 30.08.2023 між Товариством та Постачальником за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем сервісу, з використанням цифрових підписів, було укладено договір поставки сільськогосподарської продукції. 26.12.2023 на виконання вказаного договору Товариством було здійснено часткову передплату на рахунок Постачальника. 27.12.2023 Постачальником було повернуто кошти на рахунок Товариства у зв’язку із неврегульованістю істотних умов, що передують поставці товару, про що було повідомлено Товариству листом від 27.12.2023.

Інформуючи про зазначене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1) щодо правової оцінки поведінки Постачальника;

2) чи правомірним є повернення коштів Постачальником за договором, вказаним у зверненні?;

3) чи має право Постачальник відмовитися від реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН)?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 розділу ІІ ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу ІІ ПКУ.

Згідно з підпунктом «а» пункту 185.1 статті розділу V 185 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів (послуг), місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ, датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Пунктом 201.1 статті 201 розділу V ПКУ встановлено, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 розділу V ПКУ).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1, 2

Надання правової оцінки поведінки Постачальника, а також правомірності визначення умов у договорі, не належить до компетенції Державної податкової служби України, оскільки норми ПКУ не регулюють питання господарських відносин між суб’єктами господарської діяльності.

Щодо питання 3

Якщо Постачальник отримав кошти від Товариства, з яким у такого Товариства наявні договірні відносини на предмет постачання товарів/послуг, то на дату такого отримання Постачальник зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією.

На дату повернення коштів відповідно до пункту 192.1 статті 192 розділу V ПКУ Постачальник повинен скласти розрахунок коригування до податкової накладної та зменшити податкові зобов’язання після реєстрації такого розрахунку коригування в ЄРПН отримувачем коштів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу ІІ ПКУ).