Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.01.2024 р. № 332/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК

Державна податкова служба України на звернення Товариства щодо плати за землю (далі – Плата), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі − Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Товариство поінформувало, що є власником нерухомого майна у багатоквартирному будинку, розташованого на 3-х земельних ділянках комунальної власності, які Товариство орендує на підставі договорів оренди землі, укладених 26.06.2008 з органом місцевого самоврядування (далі – Будинок, Договори, Ділянки), строк дії Договорів – 28.08.2023.

Товариство без надання тексту Договорів щодо умов поновлення таких Договорів, посилаючись на норми чинного законодавства, запитує щодо наявності у нього обов’язку із внесення Плати після припинення права оренди Ділянками та чи виникає обов’язок в межах Цивільного кодексу України щодо реалізації принципу платного використання землі під власними об’єктами нерухомого майна у Будинку.

Об’єктом оподаткування Платою у формі орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності є земельна ділянка, надана в оренду. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (ст. 288 Кодексу).

Договірні відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним та Цивільним кодексами України, Законом України «Про оренду землі», а також Договором.

Офіційним визнанням і підтвердженням державою факту набуття, зміни або припинення відповідного права, у тому числі припинення права оренди земельної ділянки, є державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (п. 1 част. першої ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон)).

Таким чином, податкові зобов’язання з Плати за Ділянки виникають у Товариства до моменту державної реєстрації припинення права користування Ділянками відповідно до Закону.

При цьому орган місцевого самоврядування, який є стороною Договорів, власником та орендодавцем Ділянок, відповідно до п. 288.1 ст. 288 Кодексу, повинен до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельних ділянок переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни (п. 288.1 ст. 288 Кодексу).

Згідно зі статтею 42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, після припинення права оренди Ділянок та державної реєстрації припинення права оренди Товариство як власник об’єктів нерухомого майна у Будинку свої зобов’язання в частині дотримання принципу платного використання землі може реалізовувати в межах Цивільного кодексу України через особу, якій делеговано (або будуть делеговані) повноваження щодо здійснення державної реєстрації прав на Ділянки під Будинком та у якої з моменту здійснення державної реєстрації прав на Ділянки виникатимуть податкові зобов’язання з Плати.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).