Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.01.2024 р. № 341/ІПК/99-00-09-04-09 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення товариства з обмеженою відповідальністю(далі – Товариство) щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства стосовно ліцензування оптової торгівлі алкогольними напоямидля малих виробництв дистилятів та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство зазначає, що на власних виробничих потужностяхздійснює виробництво алкогольних напоїв за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2208 90 4800 зі спирту плодового (код УКТ ЗЕД 2207 10 0090) власного виробництва з сировини українського походження, придбаної на митній території України.

Товариство має ліцензії на виробництво спирту плодового та алкогольних напоїв, роздрібну торгівлю алкогольними напоями та розглядає можливості розширення видів діяльності, зокрема, отримання ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями власного виробництва.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи може Товариство здійснювати оптову торгівлю алкогольними напоями власного виробництва на підставі ліцензії на оптову торгівлю виключно алкогольними напоями для малих виробництв дистилятів з оплатою 30000 гривень на рік?
2. Якщо Товариство може здійснювати оптову торгівлю на підставі ліцензії вартістю 30000 грн на рік, то чи необхідно при цьому враховувати річні обсяги виробництва та/або реалізації вироблених алкогольних напоїв (до 3000 гектолітрів на рік) ?

Щодо питань 1, 2

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі, зокрема, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним визначено Законом України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, cпиртових дистилятів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481).

Статтею 1 Закону №481 визначено, що:

ліцензія (спеціальний дозвіл) – документ, що засвідчує право суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку (абзац двадцять п'ятий ст. 1 Закону № 481);

оптова торгівля – діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації суб'єктам господарювання (у тому числі іноземним суб'єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам господарювання  (у тому числі іноземним суб'єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) (абзац дванадцятий ст. 1 Закону № 481);

малі виробництва дистилятів – суб'єкти господарювання (у тому числі іноземні суб'єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які здійснюють виробництво спиртових дистилятів на обладнанні, виробничі потужності якого не перевищують 20000 декалітрів у перерахунку на 100-відсотковий спирт за календарний рік, та спиртних напоїв із використанням спиртових дистилятів виключно власного виробництва (не придбаних), з подальшим їх розливом у споживчу тару та реалізацією, об'єм реалізації яких не перевищує 10000 декалітрів за календарний рік. Матеріально-технічна база малих виробництв дистилятів має відповідати вимогам, встановленим статтею 2 ³ Закону № 481. Малі виробництва дистилятів не можуть бути пов'язаними особами у значенні, наведеному у підпункті 14.1.159 підпункту 14.1 пункту 1 статті 14 Податкового кодексу України, з іншими виробниками дистилятів, про що зазначається в заяві про видачу ліцензії (абзац вісімдесят перший ст.1Закону № 481).

Частиною сьомою статті 15 Закону № 481 встановленорічну плату за ліцензії на право оптової торгівлі виключно пивом для виробників пива з обсягом виробництва до 3000 гектолітрів на рік та алкогольними напоями для малих виробництв дистилятів - 30000 гривень, обсяг виробництва розраховується з дня внесення плати за ліцензію до дня внесення наступного платежу.

Відповідно до частини сімдесят другої статті 15 Закону № 481 малі виробництва дистилятів мають право здійснювати реалізацію спиртних напоїв, вироблених із спиртових дистилятів власного виробництва, в об'ємі, що не перевищує 10000 декалітрів за календарний рік, на підставі ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями, а роздрібну торгівлю - на підставі ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями.

Належність суб’єкта господарювання до малих виробництв дистилятів визначається відповідно до абзацу вісімдесят першого ст. 1 Закону № 481, тобто суб’єкт господарювання повинен відповідати визначеним вказаним абзацом критеріям віднесення до малих виробництв дистилятів.

Отже, якщо Товариство є малим виробництвом дистилятів у розумінні абзацу вісімдесят першого ст. 1 Закону № 481 тамає відповідну ліцензію на виробництво спиртових дистилятівдля малих виробництв дистилятів, то таке Товариствоможе здійснювати оптову торгівлю спиртними напоями, виробленими із спиртових дистилятів власного виробництва, в об'ємі, що не перевищує10000 декалітрів за календарний рік, на підставі ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями для малих виробництв дистилятів, для якої встановлена річна плата в розмірі 30000 гривень.

У разі, якщо Товариство не є малим виробництвом дистилятіву розумінні абзацу вісімдесят першого ст. 1 Закону № 481,воно може здійснювати оптову торгівлю алкогольниминапоями на підставі ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), для якої встановлена плата 500000 гривень.

Звертаємо увагу, що показник обсягу виробництва до 3000 гектолітрів на рік встановлений для оптової торгівлі виключно пивом для виробників пива.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).